Цілі: повторити класифікацію речовин; закріпити знання учнів про елементи метали й неметали та прості речовини на прикладі Оксигену й кисню; дати поняття про Оксиген — хімічний елемент і кисень — просту речовину; ознайомити учнів з історією відкриття кисню, його поширенням у природі, фізіологічною дією.

Тип уроку: поглиблення і засвоєння знань.

Форма роботи: розповідь, фронтальна бесіда.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Аналіз тематичного оцінювання з теми «Початкові хімічні поняття»

Учитель аналізує типові помилки, учні проводять роботу над помилками в зошиті. Виставляються оцінки за тему.

III. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Фронтальна бесіда

Навколо нас знаходиться велика кількість хімічних речовин з різними властивостями.

• Чому речовини розрізняються за властивостями? (Тому що мають різний склад)

• На які дві групи поділяються речовини за складом молекул? (На прості та складні)

Згадаймо визначення.

Прості речовини — це...

Складні речовини — це...

• Наведіть приклади простих і складних речовин.

(Учитель записує на дошці у два стовпчики приклади учнів, коригує відповіді.)

• У природі хімічні елементи зустрічаються у вигляді простих речовин чи складних? (І тих і інших)

• А яких речовин більше в природі — простих чи складних? (Складних)

• Чому?

• Прості речовини, у свою чергу, також поділяються на групи за властивостями. Які це групи? (Метали й неметали)

• Відзначимо на дошці серед простих речовин ті, що утворені елементами-неметалами.

• Яких елементів у природі більше — металів чи неметалів? (Металів) Звертаємося до періодичної системи хімічних елементів і згадуємо розташування елементів металів і неметалів у таблиці.

• Які елементи — метали чи неметали — частіше зустрічаються в природі у вигляді простих речовин? Наведіть приклади.

N2, O2, H2, C, Si, S... — неметали.

Ag, Au, Pt — метали.

Порівняймо деякі фізичні властивості елементів металів і неметалів, використовуючи наш досвід і знання. (Заповнюємо таблицю.)

Прості речовини мають для людини важливе значення. Якщо вивчити склад і властивості простих речовин, то можна краще розібратися в будові та властивостях складних речовин.

Вивчення простих речовин ми починаємо з одного з найпоширеніших елементів-неметалів — Оксигену.

IV. Засвоєння нових знань

Розповідь учителя

Ми починаємо вивчати елемент Оксиген. У складі хімічних сполук він розповсюджений на земній поверхні так, як жоден інший елемент. Він становить близько 8/9 масових частин води (88,8 % масових). У твердому зовнішньому шарі Землі на частку Оксигену припадає 47 % масових, або 58 % за кількістю атомів. У повітрі поряд з азотом і незначною кількістю інших домішок міститься 23,15 % масових, або 21 % об’ємних.

Оксиген входить до складу таких біологічно важливих речовин, як вода, білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти, до 50—85 % ваги живих і рослинних тканин.

— А яку роль відіграє кисень для людини?

Про роль кисню в природі написані тисячі книг. Усі тварини дихають киснем і в безкисневій атмосфері просто не можуть існувати. Лише деякі мікроорганізми — анаеробні бактерії, живуть без кисню.

Вдихуваний кисень окислює вуглеводи та інші речовини, і в цьому хімічному процесі виділяється та енергія, що витрачається на всі життєві процеси. Весь кисень виник і зберігається на планеті завдяки процесу фотосинтезу.

Поговоримо трохи про історію відкриття кисню.

Тривалий час у хімії існувала думка про повітря як про елемент. Світовий пріоритет у відкритті кисню належить китайському вченому Мао-хао (VIII століття), який виявив наявність у повітрі двох газів, один з яких підтримує дихання і горіння.

В Європі це відкриття сталося через 1000 років. Шведський учений Карл Шеєле, учень аптекаря, у вільний від роботи час займався хімічними дослідами з вивчення флогістону — пальної сутності речовини. Він спалював у закритій колбі фосфор, який миттєво згоряв, перетворюючись на «суху фосфорну кислоту» (P2O5). Потім занурював колбу в посудину з водою, і вона на 1/5 заповнювалася водою. Знову і знову вчений повторював дослід, спалюючи різні речовини, й одержував одне й те саме — зникала 1/5 частина повітря. Шеєле припустив, що повітря в колбі вже інше. Щоб перевірити свою гіпотезу, він досліджував повітря, що залишилося в колбі. Повітря виявилося мертвим: у ньому нічого не хотіло горіти, свічки стухали, немов їх задмухувала «невидимка», розжарене вугілля остигало, палаюча скіпка миттєво гасла. Висновок був тільки один: повітря — неоднорідна речовина, одна частина якого підтримує дихання і горіння.

Після численних дослідів з розкладу селітри (KNO3, NaNO3) Шеєле одержав «вогненне повітря», в якому скіпка, що ледь жевріла, загорялася яскравим полум’ям. Шеєле повторив дослід зі спалювання фосфору, але у «вогненному повітрі» після згоряння фосфору колба цілком заповнювалася водою.

Утім, таємниця вогню так і залишалася для вченого таємницею, тому що до кінця днів він залишався прихильником теорії «флогістону».

«Вогненне повітря» було відкрите майже одночасно трьома вченими: К. Шеєле, Дж. Прістлі, А. Лавуазьє.

Англієць Джозеф Прістлі сонячним промінням нагрівав у пробірці меркурій(ІІ) оксид і одержував велику кількість газу, в якому свічка яскраво горіла.

2HgO 2Hg + O2

Першість у відкритті кисню належить Дж. Прістлі. Але з усіх трьох тільки Лавуазьє правильно оцінив істинне значення кисню в природі. Він уперше заявив, що ніякого флогістону не існує. Ця заява викликала бурю в ученому світі. Хіміки так звикли бачити всюди незримий флогістон, що ніяк не могли розстатися з ним. Але проти очевидного встояти важко, і наприкінці XVIII століття флогістон було остаточно вигнано з хімічної науки.

Тож.

Хімічний елемент: О — Оксиген.

Порядковий номер: 8.

Будова атома: +8)) np = 8, ne- = 8, nn = 8.

Відносна атомна маса: 16.

Валентність — II.

Проста речовина: O2 — кисень, O3 — озон.

Відносна молекулярна маса O2: 32.

V. Підбиття підсумків

Сьогодні ми познайомилися з історією відкриття неметалу — кисню, з його поширеністю в природі як простої речовини, так і хімічного елемента в складі складних сполук, з його фізіологічною роллю для живих організмів. А на наступних уроках ми маємо вивчити його фізичні та хімічні властивості.

VI. Домашнє завдання

Прочитати параграф, відповісти на запитання.

Творче завдання. Написати есе про значення кисню для людини.