Конспект уроку: Фізичні властивості основ. Хімічні властивості лугів |
![]() |
![]() |
![]() |
Цілі уроку: ознайомити учнів з фізичними властивостями основ; закріпити знання про класифікації основ на розчинні й нерозчинні; розширити знання учнів про хімічні властивості класів неорганічних сполук на прикладі основ; показати дію лугів на індикатори; розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей основ. Тип уроку: поглиблення й розширення знань. Форми роботи: розповідь учителя, демонстраційний експеримент, лабораторні досліди, робота з опорною схемою. Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, таблиця «Правила техніки безпеки в кабінеті хімії», ряд активності металів, хімічні реактиви. ХІД УРОКУ I. Організація класу II. Аналіз тематичного оцінювання Робота з класом зі з’ясування типових помилок, індивідуальна робота над помилками. III. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності • Який клас неорганічних сполук називається основами? • На які дві групи поділяються основи? (Розчинні (луги) й нерозчинні (малорозчинні)) • 3 допомогою таблиці розчинності наведіть приклади розчинних і нерозчинних основ. (П’ятеро-шестеро учнів по ланцюжку виписують на дошці формули основ.) • Назвіть записані основи за сучасною українською номенклатурою. (По ланцюжку наступні учні називають основи.) • 3 допомогою таблиці «Взаємозв’язок між класами неорганічних сполук», що є у вас у зошитах, припустіть, які хімічні властивості проявлятимуть основи. 1) Взаємодія з кислотами. 2) Взаємодія з кислотними оксидами. Додаємо: 3) Взаємодія із солями. І за цим планом будемо вивчати властивості основ. IV. Вивчення нового матеріалу 1. Лабораторна робота № 3. Дія лугів на індикатори Для проведення цієї лабораторної роботи ми використаємо пластинку для мікрометоду. Акуратно в перший ряд капаємо по дві краплі натрій гідроксиду, у другий ряд — по дві краплі кальцій гідроксиду. Далі в перше заглиблення з кислотами додаємо одну краплю метилового оранжевого, у друге — одну краплю лакмусу, у третє — одну краплю фенолфталеїну. На основі спостережень заповнюємо таблицю.
Висновок. У розчинах лугів метиловий оранжевий набуває жовтого забарвлення, лакмус — синього, фенолфталеїн — малинового. Отже, розчини лугів можна визначити з допомогою індикатора. 2. Демонстрація 7. Хімічні властивості основ На початку уроку ми припустили, які властивості повинні мати основи. Подивимося практично. Дослід 1. Взаємодія лугів з кислотними оксидами Збираємо прилад для одержання вуглекислого газу. Одержаний газ пропускаємо крізь розчин кальцій гідроксиду. — Яку ознаку реакції спостерігаємо? (Випадіння осаду) Записуємо рівняння реакції: СO2 + Са(ОН)2 Укажіть тип реакції. (Реакція обміну) Дослід 2. Взаємодія лугів з кислотами • Як називається ця реакція? (Нейтралізації) • Яка речовина допоможе побачити, що реакція відбулася? (Індикатор) У дві пробірки наливаємо NaOH і Са(ОН)2, додаємо фенолфталеїн. А потім по краплях знебарвлюємо розчин хлоридною кислотою. Пропонуємо учням записати рівняння реакцій: Дослід 3. Взаємодія лугів із солями У дві пробірки наливаємо CuSO4, Al2(SO4)3, потім по краплях додаємо розчин їдкого натру. — Які ознаки реакції спостерігаємо? (Утворення нерозчинного осаду) Запишемо рівняння реакції: Усі наші припущення про властивості лугів підтвердилися практично. (Розглядаємо відповідно до пунктів плану.) На основі цього вносимо доповнення в таблицю «Взаємозв'язок між класами неорганічних сполук». V. Закріплення вивченого матеріалу Керована практика Завдання 1. Здійснити перетворення: Знання властивостей класів неорганічних сполук дозволяє нам припустити, з допомогою яких реакцій можна одержати ту чи іншу речовину. Два учні з двох боків: Завдання 2. Здійснити перетворення: VI. Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього, виконати вправи. Здійснити перетворення: |