Цілі уроку: ознайомити учнів з фізичними властивостями основ; закріпити знання про класифікації основ на розчинні й нерозчинні; розширити знання учнів про хімічні властивості класів неорганічних сполук на прикладі основ; показати дію лугів на індикатори; розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей основ.

Тип уроку: поглиблення й розширення знань.

Форми роботи: розповідь учителя, демонстраційний експеримент, лабораторні досліди, робота з опорною схемою.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, таблиця «Правила техніки безпеки в кабінеті хімії», ряд активності металів, хімічні реактиви.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Аналіз тематичного оцінювання

Робота з класом зі з’ясування типових помилок, індивідуальна робота над помилками.

III. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності

• Який клас неорганічних сполук називається основами?

• На які дві групи поділяються основи? (Розчинні (луги) й нерозчинні (малорозчинні))

• 3 допомогою таблиці розчинності наведіть приклади розчинних і нерозчинних основ. (П’ятеро-шестеро учнів по ланцюжку виписують на дошці формули основ.)

• Назвіть записані основи за сучасною українською номенклатурою. (По ланцюжку наступні учні називають основи.)

• 3 допомогою таблиці «Взаємозв’язок між класами неорганічних сполук», що є у вас у зошитах, припустіть, які хімічні властивості проявлятимуть основи.

1) Взаємодія з кислотами.

2) Взаємодія з кислотними оксидами.

Додаємо:

3) Взаємодія із солями.

І за цим планом будемо вивчати властивості основ.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Лабораторна робота № 3. Дія лугів на індикатори

Для проведення цієї лабораторної роботи ми використаємо пластинку для мікрометоду.

Акуратно в перший ряд капаємо по дві краплі натрій гідроксиду, у другий ряд — по дві краплі кальцій гідроксиду. Далі в перше заглиблення з кислотами додаємо одну краплю метилового оранжевого, у друге — одну краплю лакмусу, у третє — одну краплю фенолфталеїну.

На основі спостережень заповнюємо таблицю.

Висновок. У розчинах лугів метиловий оранжевий набуває жовтого забарвлення, лакмус — синього, фенолфталеїн — малинового. Отже, розчини лугів можна визначити з допомогою індикатора.

2. Демонстрація 7. Хімічні властивості основ

На початку уроку ми припустили, які властивості повинні мати основи. Подивимося практично.

Дослід 1. Взаємодія лугів з кислотними оксидами Збираємо прилад для одержання вуглекислого газу. Одержаний газ пропускаємо крізь розчин кальцій гідроксиду.

— Яку ознаку реакції спостерігаємо? (Випадіння осаду) Записуємо рівняння реакції:

СO2 + Са(ОН)2  СаСO3 + Н2O

Укажіть тип реакції. (Реакція обміну)

Дослід 2. Взаємодія лугів з кислотами

• Як називається ця реакція? (Нейтралізації)

• Яка речовина допоможе побачити, що реакція відбулася? (Індикатор) У дві пробірки наливаємо NaOH і Са(ОН)2, додаємо фенолфталеїн.

А потім по краплях знебарвлюємо розчин хлоридною кислотою. Пропонуємо учням записати рівняння реакцій:

Дослід 3. Взаємодія лугів із солями

У дві пробірки наливаємо CuSO4, Al2(SO4)3, потім по краплях додаємо розчин їдкого натру.

— Які ознаки реакції спостерігаємо? (Утворення нерозчинного осаду)

Запишемо рівняння реакції:

Усі наші припущення про властивості лугів підтвердилися практично. (Розглядаємо відповідно до пунктів плану.)

На основі цього вносимо доповнення в таблицю «Взаємозв'язок між класами неорганічних сполук».

V. Закріплення вивченого матеріалу

Керована практика

Завдання 1. Здійснити перетворення:

Знання властивостей класів неорганічних сполук дозволяє нам припустити, з допомогою яких реакцій можна одержати ту чи іншу речовину.

Два учні з двох боків:

Завдання 2. Здійснити перетворення:

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.

Здійснити перетворення: