...
Конспект уроку: Будова атома: ядро й електронні оболонки. Склад атомних ядер PDF Печать E-mail

Цілі уроку: продовжити знайомство з періодичною системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва; на основі знань про будову атома розкрити фізичний зміст порядкового номера елемента; розширити знання учнів про радіоактивність і будову атома; підвести учнів до сучасного формулювання періодичного закону; формувати вміння характеризувати хімічні елементи за положенням у періодичній системі хімічних елементів, обчислювати кількості протонів, нейтронів і електронів у атомі; формувати уявлення про матеріальну єдність світу й можливість його пізнання.

Тип уроку: засвоєння знань, умінь і навичок.

Форми роботи: розповідь учителя, індивідуальні повідомлення учнів, фронтальна робота.

Обладнання: періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, плакат зі схемами ядерних реакцій.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань

Завдання класу (фронтальна бесіда)

1. Що називається періодом? Що мають спільного й чим відрізняються великі періоди від малих?

2. Що називається групою?

3. Розкажіть про структуру періодичної системи хімічних елементів.

4. Як змінюються властивості хімічних елементів у періодах і головних підгрупах?

5. Порівняйте неметалічні властивості елементів: О і С; F і В; Si і S.

6. Порівняйте металічні властивості елементів: Аl і GaRb і Мо; Са і Ва.

7. Назвіть елемент V групи, відносна молекулярна маса оксиду якого дорівнює 142.

8. Назвіть елемент VI групи, відносна молекулярна маса сполуки з Гідрогеном якого дорівнює 81.

III. Засвоєння знань, умінь і навичок

Вступне слово вчителя

Періодичний закон і періодична система хімічних елементів вплинули на розвиток науки й техніки: вони послужили теоретичним фундаментом спрямованого пошуку й відкриття за минуле століття 46 нових елементів зі 111 відомих сьогодні. Крім того, закон Д. І. Менделєєва став поштовхом до досліджень будови атома, які змінили наші уявлення про закони мікросвіту й привели до практичного втілення ідеї використання ядерної енергії.

Однак до моменту відкриття періодичного закону уявлення про молекули й атоми лише почали стверджуватися. Причому атом уважався не лише найменшою, але й елементарною (тобто неподільною) частинкою. Прямим доказом складності будови атома було відкриття мимовільного розпаду атомів деяких елементів, названа радіоактивністю. У 1896 р. французький фізик А. Беккерель виявив, що матеріали, які містять Уран, засвічують у темряві фотопластинку, іонізують гази, спричиняють світіння речовин, що флуоресціюють. Надалі з’ясувалося, що цю здатність має не лише Уран. Титанічні зусилля, докладені для переробки величезних мас уранової смоляної руди, дозволили П. Кюрі та М. Склодовській-Кюрі відкрити два нові радіоактивні елементи: Полоній і Радій.

У 1903 році Пєр і Марія Склодовська-Кюрі разом одержали Нобелівську премію з фізики за відкриття радіоактивності. Після смерті чоловіка М. Склодовська-Кюрі продовжила дослідження й у 1911 році за одержання чистого Радію була удостоєна Нобелівської премії в галузі хімії. Уівіть собі дамські рукавички, які завжди носила М. Склодовська-Кюрі, щоб прикрити руки, безжалісно понівечені Радієм. А поруч, не вмовкаючи, тріскотить лічильник Гейгера. Відвідувачі Всесвітньої виставки в Брюсселі ціпеніли, коли дивилися на ці рукавички. Ще в 1958 році — через півстоліття! — вони відчували від цих рукавичок не запах тонких парфумів, а «голос» того самого Радію, якого безстрашно торкалися руки відважної жінки.

Повідомлення учнів

1. Відкриття радіоактивності.

2. Досліди Резерфорда.

3. Роботи П. Кюрі та М. Склодовської-Кюрі.

Узагальнення вчителя (матеріал пропонується використати на уроці за наявності вільного часу)

Радіоактивність — це здатність деяких елементів випромінювати, такі елементи названі радіоактивними.

α-випромінювання — це випромінювання позитивно заряджених частинок (ядра Гелію 42He).

β-випромінювання — це випромінювання негативно заряджених частинок (електрони).

γ-випромінювання — це випромінювання електромагнітних хвиль. Випромінювання характеризується іонізуючою можливістю проникнення (визначається шляхом, який частинка може пройти в речовині до остаточної зупинки).

α-частинка — на 1 см2 утворюється 25 тис. пар іонів, довжина шляху — 2—3 см і зупиняється (від а-випромінювання може захистити картон).

β-частинка — на 1 см2 утворюється 100 тис. пар іонів, довжина шляху — кілька метрів (може захистити цегляна стіна).

γ-частинка — найбільша можливість випромінювання й довжина пробігу (можуть захистити двометрові стіни, свинець).

 

Умови випромінювання

Доза

Ефект

Хронічне: упродовж кількох років

0,5 Зв (50 Бер)

Хронічна променева хвороба (катаракта — захворювання очей)

Гостре одноразове

>1 Зв (100 Бер)

Гостра променева хвороба

Гостре одноразове

>450 Бер

Смерть

 

ГДД для людей: 0,1 Бер на рік.

Норми для продуктів харчування: від 50 до 100 Бк на 1 кг (кількість атомів, що розпадаються за одиницю часу).

У 1911 р. англійський учений Е. Резерфорд довів з допомогою досліду, що в центрі атома є позитивно заряджене ядро. Ядра атомів складаються з протонів і нейтронів (загальна назва — нуклони). Кількість протонів у ядрі дорівнює порядковому номеру елемента, а сума чисел протонів і нейтронів відповідає його масовому числу. Навколо ядра замкненими орбітами обертаються електрони. їх число дорівнює позитивному заряду ядра. Атом у цілому електронейтральний.

Нейтрон — нейтральна частинка, що не має електричного заряду.

Протон — позитивно заряджена частинка. Заряд протона дорівнює заряду електрона, але протилежний за знаком. І ті, й інші мають масу, що приблизно дорівнює 1 а.о.м.

Порядковий номер = заряд ядра атома = кількість протонів = кількість електронів

n = Аr - р

IV. Практика на прикладах

Завдання 1. Складіть схему будови атома Карбону, обчисліть число протонів і нейтронів:

Завдання 2. Дайте характеристику будови атома елементів а) № 13, б) № 15 за його положенням у періодичній системі.

Приклад. № 13. Аl — 3 період, III група, головна підгрупа, p = 13, е = 15, вища валентність — III, вищий оксид — Аl2O3, амфотерний гідоксид — Аl(ОН)3 або НАlO2.

Біля дошки один учень виконує аналогічне завдання для хімічного елемента з № 15.

Р — 3 період, V група, головна підгрупа, р = 15, е = 15, n = 31 —15 = 16, вища валентність — V, вищий оксид — Р2O5, кислота — Н3РO3.

V. Самостійна робота

Заповніть таблицю.

Варіант І

Назва елемента

Хімічний символ

Порядковий номер

Заряд ядра

np

nn

ne

Можливі валентності

Формула вищого оксиду

Нітроген

 

 

 

 

 

 

 

 

Кальцій

 

 

 

 

 

 

 

 

Ферум

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант II

Назва елемента

Хімічний символ

Порядковий номер

Заряд ядра

np

nn

ne

Можливі валентності

Формула вищого оксиду

Силіцій

 

 

 

 

 

 

 

 

Калій

 

 

 

 

 

 

 

 

Цинк

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант III

Назва елемента

Хімічний символ

Порядковий номер

Заряд ядра

np

nn

ne

Можливі валентності

Формула вищого оксиду

Сульфур

 

 

 

 

 

 

 

 

Рубідій

 

 

 

 

 

 

 

 

Купрум

 

 

 

 

 

 

 

 

Варіант IV

Назва елемента

Хімічний символ

Порядковий номер

Заряд ядра

np

nn

ne

Можливі валентності

Формула вищого оксиду

Хлор

 

 

 

 

 

 

 

 

Стронцій

 

 

 

 

 

 

 

 

Титан

 

 

 

 

 

 

 

 

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника і відповісти на запитання.

 

Яндекс.Метрика >