загрузка...
-->
Принципи ведення бухгалтерського обліку за Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні“ PDF Печать E-mail

Принципи ведення бухгалтерського обліку за Законом України  “Про бухгалтерський облік і фінансову  звітність в Україні“

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрун­туються на таких основних принципах:
1) обачність — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

Обачність обумовлена невизначенністю певних подій  при оцінці об’єктів бухгалтерському обліку на дату складання фінансової звітності. Цей принцип означає, що зобов'язання та витрати  слід відображати в бухгалтерському обліку відразу ж після отримання відомостей про ймовірність їх виникнення, а активи та доходи лише тоді, коли вони реально отримані або зароблені.

Прикладами застосування принципу обачності є:
a) оцінка запасів на дату балансу за найменшою вартістю (первісною вартістю або чистою вартістю реалізації);
b) створення резерву сумнівних боргів для відображення дебіторської заборгованості в балансі за чистою реалізаційною вартістю тощо;
2) повне висвітлення — фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі. Цей принцип означає, що користувачам надана суттєва та доречна інформація про фінансовий стан та результати діяльності підприємства;
3) автономність — кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власни­ків не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства. Цим принципом досягається чіткий зв’язок господарської діяльності із суб’єктом господарювання.
4) послідовність — постійне (із року в рік) застосуван­ня підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, перед­бачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності. Дотримання цього принципу забезпечує зіставність показників фінансової звітності за різні звітні періоди;
5) безперервність — оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі. Таке припущення є важливим, бо в разі банкрутства або ліквідації підприємства його фінансовий стан визначається виходячи із інших умов оцінки активів та зобов’язань, ніж в умовах звичайної діяльності. Так, при ліквідації підприємства зникає поділ активів на оборотні та необоротні, оскільки всі вони оцінюються за чистою вартістю реалізації. Тому цей принцип означає, що на момент складання фінансової звітності  у підприємства відсутні наміри або потреба ліквідувати чи суттєво скоротити свою діяльність.
6) нарахування та відповідність доходів і витрат — для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витра­тами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгал­терському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
7) превалювання сутності над формою — операції об­ліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Так, передача активу у фінансову оренду за сутністю означає перехід до орендаря всіх вигод та ризиків, пов’язаних із використанням активу. Тому (хоча формально фінансова оренда не означає переходу права власності від орендодавця до орендаря) виходячи із сутності операції актив зараховується на баланс орендаря;
8) історична (фактична) собівартість — пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання. Одночасно згадана пріоритетність стосується переважно первісної вартості активів, оцінка яких надалі може змінюватися. Так, необоротні активи можуть враховуватися за переоціненою вартістю, запаси – за чистою вартістю реалізації тощо;
9) єдиний грошовий вимірник — вимірювання та уза­гальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці. Гроші традиційно є універсальним вимірником різнорідних об’єктів обліку. Підприємства ведуть бухгалтерський облік і скла­дають фінансову звітність у грошовій одиниці Украї­ни;
10)періодичність — можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складан­ня фінансової звітності. Звітним періодом складан­ня фінансової звітності для діючого підприємства є календарний рік. Для новоствореного підприємства перший звітний період може бути менш як 12 місяців, але не більш як 15 місяців. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року.

 

Яндекс.Метрика >