загрузка...
-->
Інвентаризація, її види та порядок проведення PDF Печать E-mail

Інвентаризація, її види та порядок проведення

Інвентаризація — це перевірка і документальне підтвердження наявності та стану, оцінки ак­тивів та зобов'язань підприєм­ства. Інвентаризація є одним з елементів бухгалтерського обліку і відіграє роль обов'язкового до­повнення до поточної документації господар­ських операцій всіх підприємств.
В Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р., №998-ХІУ відмічено, що інвентаризація проводиться з метою за­безпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Згідно з Інструкцією по інвентариза­ції основних засобів, нематеріальних активів, то­варно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків № 69, основними завдан­нями інвентаризації є:
· виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-ма­теріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обся­гів незавершеного виробництва в натурі;
· установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наяв­ності з даними бухгалтерського обліку;
· виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матері­альних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;
· перевірка дотримання умов та порядку збере­ження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації ос­новних фондів;
· перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цін­них паперів і фінансових вкладень, сум гро­шей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської забор­гованості, незавершеного виробництва, вит­рат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.
Чинна на сьогодні Інструкція по інвентариза­ції основних засобів, нематеріальних активів, то­варно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків № 69 встановлює єди­ні для всіх суб'єктів господарювання правила проведення інвентаризації.
Згідно з цією Інструкцією, відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприєм­ства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'­язковим. Головний бухгалтер або особа, юридична чи фізична, відповідальна за ведення бухгалтер­ського обліку, має забезпечити дотримання норм законодавства та правил її проведення. Матеріали інвентаризації і рішення інвентаризаційної комісії щодо регулювання розходжень затверджуються ке­рівником підприємства із включенням результатів у звіт за період, в якому закінчена інвентаризація, а також у річний звіт, та викладаються у примітках до фінансової звітності.
До переліку умов, які повинен створити ке­рівник для результативного проведення інвента­ризації, можна зарахувати:
- обмеження на період інвентаризації кількості прибутково-витратних операцій, які проводяться на об'єкті інвентари­зації;
- надання в розпорядження комісії необхід­ної техніки та відповідних працівників для про­ведення підготовчих робіт (групування, сорту­вання, переміщення, укладання, обмірювання, переважування ТМЦ).
Для проведення інвентаризаційної роботи пись­мовим наказом керівника на підприємстві створю­ється постійно діюча інвентаризаційна комісія у складі керівника структурного підрозділу, головного бухгалтера (старшого бухгал­тера на правах головного) або його заступника (якщо таких немає - іншого працівника бухгалте­рії). До складу комісії доцільно було б включати фахівців, добре обізнаних зі складськими справами (технологіями зберігання ТМЦ), інженерне-тех­нічних працівників, здатних дати оцінку технічного стану засобу (об'єкта основних фондів), економіс­тів та рахівників, спеціалістів з маркетингу (які добре знають облікову справу і можуть скласти ринкову вартість будь-якого активу). Комісію очо­лює керівник підприємства або його заступник (го­ловний інженер).
Під час створення інвентаризаційної комісії керівникові слід пам'ятати, що до завдань, які ставляться пе­ред її членами, належить оцінка активів та зо­бов'язань підприємства. А це:
1) визначення ринко­вої вартості будь-якого облікового об'єкта;
2) виз­начення технічного стану основних засобів та прийняття рішення про доцільність їх подальшо­го використання; визначення потреби в прове­денні ремонтів технічних засобів та ефективності проведення незакінчених .ремонтів;
3) аналіз стану дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства та знаходження шляхів прискорен­ня розрахунків;
4) здійснення оцінки первинної вартості інвестицій та їх оцінка на дату балансу тощо.
Вирішувати такі завдання під силу спеціа­лістам високої кваліфікації, які вільно й легко орієнтуються в області придбання та викорис­тання активів підприємства, обліку та контролю за цими активами, вміють і хочуть діяти на пози­тивний результат і далеку перспективу.
Згідно з чинним законодавством, інвентари­заційна комісія несе всі види відповідальності, як перед законами України, так і перед керівни­ком підприємства:
· за несвоєчасність і недодержання порядку проведення  інвентаризації,   визначеного письмовим розпорядженням (наказом) керів­ника підприємства і врегульованого чинним законодавством України;
· за неповну і неточну інформацію, внесену в інвентаризаційні описи та в інші інвентари­заційні документи;

· за невідповідність внесених до описів відміт­них ознак ТМЦ (тип, сорт, марка, розмір), за якими визначають їх ціну; .
· за неправильне і неточне, несвоєчасне офор­млення інвентаризаційних документів, що не відповідає встановленому на підприємстві порядку.
Керівник підприємства має право розпустити комісію, накласти на її членів адміністративні або матеріальні покарання, а в разі встановлення фактів подання навмисне неправдивої інформа­ції, в результаті чого підприємству було завдано значних збитків, звернутися до органів правосуд­дя. Інструкція №69 досить повно перелічує права та обов'язки, визначає завдання, які покладають­ся на інвентаризаційну комісію. При цьому робоча комісія завжди підзвітна постійно діючій, зобов'­язана безумовно виконувати її вказівки і розпоря­дження.
Постійно діючі інвентаризаційні комісії:
- проводять профілактичну роботу з забезпе­чення збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання;
- організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвен­таризаційних комісій;
- здійснюють контрольні перевірки правиль­ності проведення інвентаризацій, а також ви­біркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки в міжінвентаризаційний період.
Робочі інвентаризаційні комісії:
— здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних па­перів та інших грошових документів і неза­вершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;
— разом із бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентариза­ції і розробляють пропозиції щодо заліку не­стач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного , убутку;
— вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшення обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалі­зації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;
— несуть відповідальність за своєчасність і до­держання порядку проведення інвентариза­цій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвен­таризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, гро­шових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;
— оформляють протокол із зазначенням у ньо­му стану складського господарства, результа­тів інвентаризації і висновків щодо них, про­позицій про залік нестач та лишків за пере­сортицею, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазна­ченням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.
Інвентаризації можна класифікувати за різними ознаками.
Залежно від періодичності проведення інвен­таризації бувають планові і раптові. Планові ін­вентаризації готуються заздалегідь, і їх основним завданням є не стільки встановлення фактів не­достач (лишків), а радше вивчення загального стану справ щодо відповідності оперативного об­ліку встановленому обліковою політикою під­приємства та документальне оформлення господарських операцій з того чи іншого питання.
Підготовка до планової інвентаризації включає групування за назвою, сортування за сортами і розкладку за групами товарно-матеріальних цінностей для зручного підрахунку, вимірювання, переважування, їх розташу­вання в складських приміщеннях для зберігання і подальшої переробки, оформлення реєстру при­бутково-витратних накладних, товарних, касо­вих та інших звітів.
Раптові інвентаризації проводяться без попе­редньої підготовки. Головним завданням таких інвентаризацій є встановлення всяких порушень майбутньому та осіб, які допускають ці порушення, розробка та здійснення заходів по недопущенню таких порушень у майбутньому. 
Залежно від повноти охоплення об'єкта ін­вентаризації поділяються на повні й часткові. Повна інвентаризація передбачає перевірку акти­вів і зобов'язань, під час якої перевіряються і до­кументально підтверджуються їх наявність, виз­начається їх стан (придатність чи непридатність до подальшого використання). У разі прийняття рішення про ліквідацію підінвентарного об'єкта проводиться оцінка залишкової (реалізаційної) вартості. Як правило, це річна інвентаризація, яка проводиться перед складанням річної бухгалтерської звітності.
Часткова інвентаризація охоплює якусь части­ну засобів чи зобов'язань. Часткова інвентариза­ція проводиться для забезпечення точності облі­кових або звітних даних з метою посилення бо­ротьби із втратами і зміцнення фінансової дис­ципліни.
Залежно від способу проведення інвентариза­ції бувають суцільними, вибірковими і контрольни­ми.
Суцільна інвентаризація може здійснюватись як при повній, так і при частковій її формі, і пе­редбачає інвентаризацію всіх без винятку об'єк­тів. 
Вибіркова охоплює фактичною перевіркою тільки окремі назви цінностей І доцільна в тих випадках, коли на складі порівняно недавно (не більше двох місяців) проводилась повна інвента­ризація. .
Контрольна інвентаризація є різновидністю вибіркової. Вона проводиться в період повної, суцільної інвентаризації цінностей або відразу після її закінчення і, як правило, повинна охоп­лювати не менше 10-ти відсотків від загальної кількості назв (бажано найбільш цінних), внесе­них до опису.
Усі вишеперелічені види інвентаризацій (крім повної і суцільної) мають однакове (рівноцінне) значення, і на практиці жодній із них не потрібно віддавати перевагу. А досвід підказує, що такими видами інвентаризації в переважній більшості випадків користуються контролюючі органи та аудитори.
Суттєвим моментом при проведенні таких інвентаризацій є забезпечення раптовості (інакше ефект від неї зводиться нанівець) для того, щоб не дати можливості матеріально відповідальним особам до неї підготуватись і приховати нестачі або лишки. Необхідний також ретельний добір досвідчених і компетентних, чесних і порядних фахівців при створенні комісії, додержання по­слідовності контролю і правил підрахунку (пере­важування, перемірювання тощо) цінностей при її проведенні, правильне і своєчасне оформлення необхідних документів.
Відповідно до чинного законодавства, інвен­таризації бувають обов'язкові і добровільні.
Проведення інвентаризації є обов'язковим у випадках:
· передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного під­приємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, а також в ін­ших випадках, передбачених законодавством. Проводиться на 1-ше число місяця, в якому здійснюється оцінка майна, що приватизу­ється, корпоратизується чи передається в оренду; 
· складання річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись один раз на три роки, а бібліотечних фондів — один раз на п'ять ро­ків. Особливо актуальною річна інвентариза­ція стає в умовах ринку, оскільки деякою мі­рою підвищує рівень довіри інвесторів до того чи іншого підприємства. Вирішуючи пи­тання проведення річної інвентаризації, ке­рівник підприємства виходить із того, що вона може не проводитися тільки в тих місцях зберігання і виробництва (переробки) ТМЦ, де вона проводилась не раніше, ніж 1 жовтня звітного року;
· зміни матеріально відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ);
· встановлення фактів крадіжок або зловжи­вань, псування цінностей (на день встанов­лення таких фактів);
· при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності проведення інвентаризації обов'язково у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також за ви­могою хоча б одного члена колективу (брига­ди);
· у разі одержання відмови постачальника за­довольнити претензію щодо недовантаження товарів або при одержанні від покупця пре­тензії щодо недовантаження товарів прово­диться вибіркова інвентаризація тих товарів, на які заявлені вказані претензії;
· припису судово-слідчих органів, у перший після отримання припису день, якщо пізні­ший строк не зазначений в самому приписі;
· виникнення техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ); ;
· передачі підприємств та їх структурних під­розділів (на дату передачі). Рішення про пере­дачу оформляється відповідно до постанови уряду про порядок передачі підприємств, ор­ганізацій. Для передачі складається переда­вальний баланс. Слід враховувати те, що ін­вентаризація може не проводитися у разі пе­редачі підприємств та їх структурних підроз­ділів в межах одного органу, до сфери управ­ління якого належать ці підприємства, за зго­дою сторони, яка приймає це підприємство);
· у разі ліквідації підприємства — на дату, вка­зану в рішенні про ліквідацію підприємства. Дуже важливим моментом при проведенні обов'язкової інвентаризації є те, що інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству, облік яких ведеться на позабалансових рахунках. При цьому один примір­ник належно оформлених документів надсилається .власнику цього майна.
Добровільна інвентаризація проводиться у випадках, коли на те виникає необхідність. Час і об'єкти інвентаризації визначає керівник під­приємства своїм письмовим розпорядженням.
Методи проведення інвентаризації наступні.
Метод безперервної (перманентної) інвентари­зації, який полягає в тому, що інвентаризацію на підприємстві проводять безперервно протягом усього року. Для її проведення необхідно визна­чити номенклатуру товарно-матеріальних. цін­ностей, з тим щоб протягом року всі цінності були проінвеитаризовані. Це дає змогу не тільки здійснювати систематичний контроль за наяв­ністю, зберіганням і використанням цінностей на складах, а й виявляти недоліки та помилки в їх аналітичному (кількісному) обліку.
Заслуговує на увагу так званий книжний метод інвентаризації. При цьому методі проведення ін­вентаризації цінностей на складах передбачає застосування спеціальних книг, побудованих за принципом оборотних відомостей, де друкар­ським способом зазначено орієнтовну (сталу) но­менклатуру цінностей.
Комісії залишається порахувати ТМЦ та проставити кількість та ціни у цій книзі. Такий метод проведення інвентаризації особливо ефективний для спеціалізова­них складів із постійною номенклатурою цінностей. Під час першої інвентаризації цінностей у цих .відомостях відображають наявність ціннос­тей звичайним способом, а при подальших на вкладках тільки зазначають їх вартість та кіль­кість.
Не менш цікавою є інвентаризація за методом викорис­тання партіонних  та книжних карток. У разі ви­користання такого методу члени комісії добира­ють цінності у порядку, зручному для перевірки, і водночас комісія заповнює на ці цінності ін­вентарні ярлики, де зазначають назву цінностей, їхні номенклатурні номери, коди та інші реквізити. Потім ці ярлики використовують для складання описів.
Ярлики заповнюються в одному примір­нику і після складання описів зберігаються ра­зом із цінностями. На зворотному боці форми передбачена таблиця, в якій відображається рух товарно-матеріальних цінностей під час інвентари­зації. Як бачимо, такий метод проведення ін­вентаризації дозволяє не припиняти роботу складів на момент проведення інвентаризації, що актуально для підприємств з безперервним виробничим циклом.
Серед комп'ютерних методів проведення ін­вентаризації особливо цікавим є метод маркування,  за яким на початку інвентаризації матеріально відпові­дальні особи за даними маркування на тарі проставляють кількість і ціну того чи іншого виду цінностей. Після чого інвентаризаційна комісія перевіряє нанесену інформацію про цін­ності в натурі, порівнюючи ці дані з даними маркування.
Наразі, як би не було механізовано й автома­тизовано процес інвентаризації, традиційні способи - обмірювання, перерахунок та переважування - завжди залишаться необхідни­ми і незамінними процедурами при її проведен­ні.
На сьогодні затверджено зовсім мало форм, необхідних для оформлення ре­зультатів інвентаризації. Тому багато форм товариству довелося запозичити із минулого (форми, які були затверджені Мінстатом СРСР), дещо мо­дернізувавши їх, де це потрібно, з метою прис­тосування їх до вимог українського законодав­ства.

 

Яндекс.Метрика >