...
Фінансова звітність – складова бухгалтерської звітності, її характеристика за П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”. PDF Печать E-mail

Фінансова звітність – складова  бухгалтерської звітності, її характеристика за П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Така звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:
· придбання, продажу та володіння цінними паперами;
· участі в капіталі підприємства;
· оцінки якості управління;
· оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;
· забезпеченості зобов'язань підприємства;
· визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
· регулювання діяльності підприємства;
· інших рішень.
Згідно профільного стандарту фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.
Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям:
існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;
оцінка статті може бути достовірно визначена.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.
Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації. Вона повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому. Крім того звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності, а також повинна надавати можливість користувачам порівнювати:
фінансові звіти підприємства за різні періоди;
фінансові звіти різних підприємств.
Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику і її зміни.
Принципи підготовки фінансової звітності
Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:
автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;
безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;
періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;
історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;
повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;
обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.
Розглянемо, як визначені принципи  використовуються при підготовці основних форм фінансової звітності.

 

Яндекс.Метрика >