...
Особливості побудови банківських систем деяких країн світу. PDF Печать E-mail

Особливості побудови банківських систем деяких країн світу.

Для сучасної світової банківської системи характерна дворівнева структурна побудова. Така побудова є вигідною і зручною, тому що верхній рівень веде операції з нижнім, контролює його діяльність, виконує державні функції, а нижній рівень здійснює розрахунки та інші операції безпосередньо з самими клієнтами (фізичними і юридичними особами).
На першому рівні знаходиться один банк або декілька банків, які об’єднані цілями і завданнями. В Україні – це Національний банк України, який є центральним банком; в США – центральним банком називають федеральну резервну систему, яка включає 12 банків; у Великобританії – Банк Англії, у Німеччині – Німецький Бундесбанк.
З точки зору власності на капітал виділяють:

- державні центральні банки, капітал яких є власністю держави. Центральні банки є власністю держави у Великобританії, Німеччині, Україні;

- акціонерні, до яких можна віднести США;

- акціонерні товариства, частина капіталу яких належить державі. До цієї групи відносять Японію.
У більшості країн світу
У більшості країн світу основним правовим актом, який регламентує діяльність центральних банків, є акт вищої юридичної сили - закон про центральний банк.
Закон закріплює і визначає завдання і функції центрального банку. Слід зазначити, що статус центральних банків, їх функції у багатьох державах майже не відрізняються - основна ж відмінність полягає у ступені незалежності цих установ і контролю за діяльністю банківської системи. Основним завданням є забезпечення стабільності національної валюти і проведення грошово-кредитної політики. Центральні банки володіють монополією на випуск грошей в обіг та одночасно виконують функції банку банків, державного банку з управління національними валютними резервами, забезпечують повноцінне функціонування системи розрахунків усередині країни та з іноземними державами.
Суттєво різняться в окремих країнах зміст та форми регулювання діяльності кредитних установ і нагляд
Наприклад, центральний банк Німеччини регулює діяльність банків через  політику  обов'язкових резервів;  облікову процент ставку   на   кредити,   операції   на   відкритому   ринку,   економічні нормативи. Всі інші функції нагляду за діяльністю банківської системи виконує   федеральна   служба   кредитного   контролю   (ФСК), підпорядкована  Міністерству  фінансів.   Особливістю  центральної банку США є побудова його як федеральної резервної системи, в входить 12 резервних банків. Бундесбанк Німеччини та Федеральна резервна система США є класичним прикладом незалежності. Згідної банківським  законодавством  Німеччини  створений   в   1957 році центральний   банк   координує   свою   політику   з   урядом,   але зобов'язаний виконувати його завдання, якщо вони не спрямовані підтримку стабільності національної валюти. Більше того, він має право забороняти будь-які дії, що дестабілізують ціни.
Не підпорядкований ні канцлеру,  ні міністру фінансів, керується тільки законом про Бундесбанк.
Організаційні та функціональні засади заснованої у 1913 рої Федеральної резервної системи США (ФРС) визначає вив законодавчий орган країни - конгрес. За ухвалою сенату президент США на 14 років призначає членів Ради керуючих - керівного орган ФРС. Рада керуючих підзвітна конгресу, а не сенату.
Центральні банки ніколи не входять у принципові суперечності з урядом, щоб негативно не вплинути на ефективність економічне політики, яку він проводить.
Світовий досвід свідчить, що незалежність центрального є необхідною умовою ефективної боротьби з інфляцією. Зарубіжні науковці виявили зворотний зв'язок між ступенем незалежності центрального банку та інфляцією, дійшли висновку: "Монетарна дисципліна пов'язана з незалежністю центрального банку, знижує рівень та коливання інфляції".

 

Яндекс.Метрика >