...
Нормативи кредитного ризику: склад, порядок розрахунку та економічна інтерпретація. PDF Печать E-mail

Нормативи кредитного ризику: склад, порядок розрахунку та економічна інтерпретація.

До кредитних операцій належать активні операції банку,  що  пов`язані  з наданням клієнтам  залучених коштів у тимчасове користування  (надання кредитів у готівковій або безготівковій формі, на фінансування будівництва житла та у формі врахування векселів,  розміщення депозитів,  проведення факторингових операцій,  операцій репо,  фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов`язань про надання коштів у тимчасове  користування (надання гарантій, поручительств, авалів тощо),  а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів і від  свого  імені  (включаючи  андеррайтинг),  будь-яке  продовження строку  погашення боргу,  яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо  повернення  заборгованої  суми.
Кредитна діяльність банків пов`язана з кредитним ризиком або нездатністю контрагента виконувати частково або в повному обсязі свої зобов`язання згідно з угодою, тому банки зобов`язані оцінювати кредитоспроможність 7 своїх контрагентів, вчасно ідентифікувати погані активи (тобто активи, за якими існує ймовірність отримання збитків), створювати необхідні резерви для списання безнадійних до погашення активів.Надання кредитів у значних обсягах одному контрагенту  або  групі контрагентів призводить до концентрації кредитного ризику, тому банки зобов`язані дотримуватися таких вимог:
а) під час надання кредитів, гарантій і поручительств, проведення інших кредитних операцій з установами, що вважаються асоційованими особами чи дочірніми установами банку, або належать до акціонерів (учасників) банку,  персоналу та керівників банку чи іншого банку, що належить до тієї самої банківської групи  або материнської компанії,  банки не повинні застосовувати більш пільгові умови, ніж ті, що застосовуються при кредитуванні інших клієнтів банку,  зокрема  не встановлювати більш пільгові процентні ставки (комісійні);
б) загальна сума кредитів, позик, авансів готівкою, гарантій, порук та індосаментів, наданих першим керівникам банку та іншому управлінському персоналу 8, не повинна бути більшою за 10 відсотків основного капіталу банку, а в кооперативних банках вона не повинна бути більшою 25 відсотків основного капіталу. З метою обмеження кредитного ризику за операціями з пов`язаними особами надання банком кредиту, позики, гарантії чи поручительства здійснюється  за таких умов:
а) особі, яка належить до перших керівників банку, якщо загальна сума кредиту  (позики,  гарантії чи поручительств) цій особі перевищує еквівалент 5 000 євро  в гривнях за курсом, установленим  Національним банком, - за спільним письмовим рішенням правління та ради банку, шляхом таємного голосування більшістю у 2/3 голосів за присутності щонайменше половини членів обох органів без участі зацікавленої особи (чи загальними зборами акціонерів);
б) особі,  яка  належить  до  перших  керівників  банку,  якщо   загальна сума кредиту  (позики, гарантії чи поручительств)  цій особі не перевищує еквівалент 5000 євро в гривнях за курсом, установленим Національним банком,  -  за письмовим рішенням, прийнятим правлінням банку шляхом таємного голосування більшістю у 2/3 голосів за присутності щонайменше половини членів правління банку без участі зацікавленої особи;
в) особі, яка належить до іншого управлінського персоналу банку,  -  за письмовим рішенням, прийнятим правлінням банку шляхом таємного голосування  більшістю у 2/3 голосів за присутності щонайменше половини членів правління банку. Банки мають повідомити Національний банк  про будь-яке надання кредиту, позики, авансу готівкою, гарантії, поручительств чи індосаменту  (якщо в кожному окремому випадку вони перевищують еквівалент  30 000 євро  в гривнях за курсом, установленим  Національним банком) фізичній особі (чи стороні, яка є асоційованою особою із нижчезазначеними особами), яка:
належить до управлінського персоналу банку,
є керівником,  контролером споріднених осіб 9;
є акціонером (учасником) банку з  істотною участю  в капіталі банку  або  членом кооперативного банку. Банкам забороняється для придбання власних цінних паперів прямо чи опосередковано надавати кредити будь-якій особі. Банки  можуть  за  попереднім дозволом  Комісії Національного банку використовувати цінні папери власної емісії  для  забезпечення кредитів  у розмірі до 20 відсотків загальної суми внеску акціонера (учасника)  до статутного капіталу банку  за  умови  дотримання  банком усіх економічних нормативів протягом шести місяців поспіль. Дозвіл на використання банками ощадних сертифікатів власної емісії для забезпечення кредитів  не  потрібен. Банк має право надавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів. Під час розрахунку нормативів кредитного ризику два або більше контрагентів, що несуть спільний економічний ризик, уважаються одним контрагентом,  якщо:
а) один контрагент є власником істотної участі іншого (інших);
б) два або більше контрагентів мають  хоча  б одного спільного власника  їх істотних часток (незалежно від того, чи  він є також клієнтом банку);

в) контрагенти використовують кредитні кошти для проведення спільної  діяльності таким чином, що джерело повернення кредиту є для  них спільним. Наприклад:  мобілізація  позичальниками  спільних коштів  для придбання будь-якого  активу (підприємства або іншого об’єкта власності) або для передавання таких коштів у кредит іншій фізичній чи юридичній особі;
г) кредитні кошти, що надані банком одному контрагенту (групі контрагентів), використовуються цим контрагентом (групою контрагентів) як кредитні ресурси для третьої особи,  яка є  клієнтом цього банку.
Надання кредитів інсайдерам/пов`язаним особам (далі – інсайдери), які здатні здійснювати прямий або непрямий вплив на діяльність банку, може призвести до значних проблем, оскільки  в цих випадках визначення платоспроможності контрагента не завжди здійснюється об`єктивно.

Інсайдери поділяються на фізичних та юридичних осіб.

Для забезпечення належного контролю за ризиками, пов`язаними з вкладанням коштів у цінні папери, кредитами акціонерам (учасникам) та інсайдерам, наданням великих кредитів  установлюються такі критерії віднесення позичальників (контрагентів) банку до інсайдерів. До інсайдерів - фізичних осіб належать:
а) власники істотної участі;
б) управлінський персонал банку:

перші керівники: голова  та  члени спостережної ради банку, голова правління/ради директорів та члени правління/ради директорів, заступники голови правління/ради директорів (президент, віце-президенти);  головний бухгалтер та його заступники;

інший управлінський персонал:  керівники філій; головні бухгалтери філій; керівники структурних підрозділів банку та члени кредитного комітету (кредитної  комісії), які беруть участь у визначенні кредитної, інвестиційної та облікової політики, політики управління активами і пасивами,  ключових напрямів діяльності банку;

працівники внутрішнього аудиту;

члени  ревізійної  комісії;
в) контролери:

особи, які здійснюють зовнішній аудит банку;

особа, яка є керівником державних органів (фондів, комітетів тощо) і  відповідно  до своїх посадових обов'язків здійснює контроль за діяльністю банків;
г) керівники  та  контролери споріднених осіб;
ґ) асоційовані особи:  рідні брати та сестри, батьки, чоловік, дружина або повнолітні діти тих керівників банку, контролерів банку і керівників установ – акціонерів (учасників) банку, які є власниками істотної участі банку. До інсайдерів - юридичних осіб належать:
а) власники  істотної участі;
б) афілійовані  особи:

установа, що має істотну участь у  банку;

установа,  в якій банк є власником істотної участі;
в) споріднені особи:

установа, у якій власником істотної участі є особа,  яка водночас є власником істотної участі в банку;

установа, керівники  якої  є  одночасно   керівниками   банку;
г) асоційована особа -  юридична особа, в якій керівником є батьки, брати й сестри, дружина, чоловік або діти  тих керівників і контролерів банку,  а також установ – акціонерів (учасників) банку,  які є власниками  істотної участі в банку. Істотна участь у банку або іншій юридичній особі означає,  що фізична  або  юридична  особа  прямо  чи  опосередковано 10,  самостійно або спільно  з  іншими особами  має:
а)  частку в статутному капіталі банку чи іншої юридичної особи  (або має повноваження голосувати) в розмірі не менше ніж 10 і більше відсотків.
Крім того, дві та більше осіб  уважаються  такими,  що разом володіють акціями (паями/частками) банку або іншої юридичної особи, якщо вони є  власниками акцій (паїв/часток) банку або іншої юридичної особи, а також одночасно:
є членами  ради  чи  правління,  власниками істотної участі  чи  законними  представниками  однієї  юридичної особи;   або
одна з цих осіб надала іншій кредит  для  придбання  акцій (паїв/часток) банку чи іншої юридичної особи;   або вони є близькими родичами (рідні брати та сестри, батьки, чоловік, дружина або повнолітні діти);
або
б) незалежну від формального володіння можливість вирішального впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи, зокрема має можливість впливати на визначення кредитної, інвестиційної та облікової політики, на прийняття рішень з основних напрямів діяльності банку або  іншої юридичної особи  через укладені угоди чи іншим шляхом,  тобто здійснює контроль над банком або іншою юридичною особою.
Особа вважається такою, що здійснює контроль над банком  або іншою  юридичною особою, якщо :

така особа прямо чи опосередковано, самостійно чи спільно з іншими  особами має частку в статутному капіталі банку або іншої юридичної особи (або має повноваження голосувати) в розмірі не менше ніж 25 відсотків; або

така особа є першим керівником або належить до іншого управлінського персоналу банку чи іншої юридичної особи;   або
відомі факти,  що свідчать про здатність цієї особи будь-яким чином впливати на призначення перших керівників, або особа має принаймні одного представника в  раді  чи  правлінні банку або іншої юридичної особи  чи в рівноцінному спостережному органі (або через володіння акціями/паями/частками,  або через домовленість з власниками акцій/паїв/часток);   або
така особа може брати  участь у прийнятті рішень з основних напрямів діяльності банку (за умови зміни  при цьому кредитної, інвестиційної або облікової політики банку) незалежно від того, чи  обіймає  ця  особа  керівну посаду  або  отримує  (чи взагалі не отримує) винагороду чи  іншу компенсацію за свою роботу;

така особа прямо чи опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами має частку в статутному капіталі банку або іншої юридичної особи (або має повноваження голосувати) в розмірі не менше ніж 10 відсотків і водночас жодна інша особа не володіє часткою в статутному капіталі банку (юридичної особи) з правом голосу (або не має повноважень голосувати більшою кількістю голосів) у розмірі 10 і більше відсотків. Контрагенти, власником істотної участі яких виступає державне підприємство, не вважаються такими,  що разом володіють акціями (паями/частками) банку або іншої юридичної особи, за умови, що ці контрагенти належать до різних галузей виробництва і не пов`язані один з одним виробничими зв`язками, тобто фінансовий стан одного контрагента не може вплинути на фінансовий стан іншого. Угоди, що укладаються з інсайдерами,  не можуть передбачати більш  сприятливі умови, ніж угоди, що укладені з іншими особами.  Угоди, укладені банком із інсайдерами на умовах більш сприятливих за звичайні, визнаються судом недійсними з часу їх укладення.
Більш сприятливими умовами визнаються:
отримання  активу  низької  якості  від  інсайдерів;

викуп в інсайдера активу за вартістю,  що є значно вищою, ніж та, яку банк  сплатив би за придбання такого активу від неінсайдера;
продаж інсайдеру активу за вартістю, що є значно нижчою, ніж та, яку банк  отримав би від продажу такого активу неінсайдеру;

укладання коштів у цінні папери інсайдера, в які  банк в іншому випадку не вкладав би,  у зв`язку з рівнем ризику таких паперів або видом економічної діяльності  емітента-інсайдера;

оплата за товари та послуги, що надані інсайдером, за тарифами, що є вищими, ніж ті, за якими банк  сплачував би за аналогічні товари та послуги неінсайдерам, або оплата таких товарів і послуг у тих ситуаціях, коли неінсайдеру взагалі  оплата не надавалася б;

прийняття меншого забезпечення виконання зобов`язань, ніж вимагається від інших клієнтів;
надання кредиту інсайдеру (акціонеру/учаснику) для придбання акцій (паїв/часток) цього банку та під забезпечення акцій (паїв/часток) банку.
Банк може укладати з інсайдерами угоди, які передбачають  нарахування  відсотків і комісійних на здійснення банківських операцій,  які менші від звичайних, та нарахування відсотків за вкладами і депозитами,  які більші від звичайних, якщо прибуток банку дозволяє здійснювати це  без шкоди для фінансового стану банку; однак інші умови цих угод не можуть бути більш сприятливими, ніж загальні умови проведення банківських операцій, що встановлені внутрішньобанківськими положеннями, що визначають кредитну, інвестиційну, управління активами і пасивами та облікову політику банку.
Банку забороняється надавати  кредити  будь-якій  особі для: погашення  цією  особою  будь-яких  зобов'язань  перед  пов'язаною особою банку;  придбання активів пов'язаної особи банку; придбання цінних паперів,  розміщених чи підписаних пов'язаною особою банку, за винятком продукції, що виробляється цією особою.  З метою зменшення  банківських ризиків  Національний банк  установлює  нормативи кредитного ризику,  недотримання яких може призвести до фінансових  труднощів у діяльності  банку.
Н7 Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента де

Зс – сукупна заборгованість за кредитами щодо одного контрагента (за мінусом фактично сформованих резервів).

Не більше 25%.
Н8 Норматив великих кредитних ризиків де

Зв – сукупна заборгованість за великими кредитами (за мінусом сформованих резервів під ці операції)
Не має перевищувати 8 – кратний розмір регулятивного капіталу.
Н9 Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру

де

Зін – сукупна заборгованість за кредитами щодо 1-го інсайдера (за мінусом сформованих резервів під ці операції)
Не має перевищувати 5%
Н10 Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам  де

СЗін – сукупна заборгованість за кредитами щодо всіх інсайдерів (за мінусом сформованих резервів)
Не має перевищувати 40%

Норматив максимального розмiру кредитного ризику на одного контрагента (Н7). Норматив максимального розмiру кредитного ризику на одного контрагента встановлюється з метою обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання  окремими контрагентами своїх зобов`язань.

Норматив максимального розмiру кредитного ризику на одного контрагента розраховується за формулою:
Н7 =  х 100 %,
Де: Зс - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами,  факторингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими та сумнівними нарахованими доходами.. РК - регулятивний капiтал  банку.Показник розміру кредитного ризику на одного контрагента  визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента (за мінусом фактично сформованих резервів) та всіх позабалансових зобов`язань, виданих банком щодо цього контрагента, до капіталу банку.
До  вимог банку щодо контрагента включаються:

а)  щодо  банків-контрагентів:

строкові депозити, які розміщені в інших банках;

кредити, що надані іншим банкам;

сумнівна, пролонгована та прострочена заборгованість за кредитами/депозитами, що надані іншим банкам, та заборгованість за простроченими та сумнівними до погашення нарахованими доходами за цими операціями;

дебіторська заборгованість та сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з банками;

б)  щодо інших клієнтів (небанківських установ)  і  фізичних осіб:

заборгованість за кредитами;

сумнівна, пролонгована та прострочена заборгованість за кредитами та заборгованість за простроченими та сумнівними до  погашення  нарахованими  доходами;

дебіторська заборгованість та сумнівна дебіторська заборгованість, прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи;

заборгованість (у тому числі прострочена й сумнівна) за факторинговими операціями, фінансовим лізингом, урахованими векселями, борговими цінними паперами місцевих органів виконавчої влади та небанківських установ у портфелі банку на продаж та на інвестиції, прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи за ними;

акції (крім вкладень у статутні фонди інших банків та фінансових установ,  на суму яких  зменшено  регулятивний капітал  згідно з пунктом 7  розділу ІІ  цієї Інструкції).  До  позабалансових зобов`язань, що  видані банком, включаються:

гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банком;

сумнівні гарантії та поручительства;

зобов`язання з кредитування, що надані банком.  Банк, який є добре капіталізованим або достатньо капіталізованим і проводить беззбиткову діяльність протягом останніх шести місяців, може надавати кредити в обсягах, що перевищують установлений норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), у разі кредитування клієнтів, за якими обслуговування боргу забезпечено грошовим покриттям (депозитом чи депозитним сертифікатом)  або  безумовним зобов'язанням, що було надане безпосередньо на користь банку:

а) урядами або центральними банками держав, що належать до категорії А 1, чи країн - членів ЄЕС;   або

б) Міжнародним банком реконструкції та розвитку чи Європейським банком реконструкції та розвитку;   або

в) першокласними банками, що мають опублікований кредитний рейтинг не нижче  інвестиційного класу 12 за зобов'язаннями контрагентів із строком виконання один рік і менше. 
У день надання такого кредиту банк зобов'язаний надіслати електронною поштою письмове повідомлення про це відповідному територіальному управлінню та Генеральному департаменту банківського нагляду Національного банку. Протягом трьох робочих днів банк зобов'язаний подати до територіального управління Національного банку (відповідного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком)  документи, що підтверджують надання забезпеченого грошовим покриттям (депозитом чи депозитним сертифікатом) або безумовним зобов'язанням  кредиту.

Територіальне управління Національного банку (відповідний підрозділ банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком)  протягом десяти робочих днів розглядає та передає пакет документів разом зі своїм висновком Генеральному департаменту банківського нагляду, який протягом п'яти робочих днів передає їх на розгляд Комісії Національного банку.
Комісія Національного банку може надавати дозвіл на перевищення встановленого нормативу максимального розміру ризику на одного контрагента за умови виконання при цьому банком-заявником  нормативу великих кредитних ризиків (Н8) і за наявності в нього на дату фактичного надання кредиту:
а) таких документів та умов:

оригіналу безумовного зобов'язання (який повертається після розгляду документів  Комісією Національного банку). Цей документ має бути  нотаріально  засвідчений  за  місцем його видачі  (крім акредитивів «стендбай»),  перекладений на українську  мову  та  легалізований  в консульській установі України, якщо  міжнародними  договорами,  в  яких  бере  участь Україна,  не передбачено інше.  Зазначений документ  може  бути також  засвідчений  в  посольстві відповідної держави в Україні та легалізований в МЗС України. Переклад зобов`язання, що видане в вигляді електронного документа (акредитиви «стендбай»), має засвідчуватися в нотаріальному порядку або банком-заявником, при цьому Національний банк може  перевірити в будь-який час наявність оригіналу зобов`язання.  До безумовних зобов'язань належать безумовні гарантії погашення заборгованості позичальника перед банком,  уключаючи гарантії на першу вимогу,  безвідкличні резервні акредитиви, що виконують функції фінансової гарантії.  Безумовне зобов'язання має відповідати нормам  міжнародного інституційного (приватного) права щодо зобов'язань такого типу,  а саме:  Уніфікованим правилам та звичаям для документарних акредитивів  Міжнародної торгової палати,  Уніфікованим правилам по договірних гарантіях Міжнародної торгової палати,  Уніфікованим правилам Міжнародної торгової палати стосовно гарантій на першу вимогу   та   іншим  міжнародно-правовим актам (у тому числі держави походження гаранта)  з питань переказу грошей  відповідно до статті 2  Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»;

підтвердження офіційного рейтингу гаранта відповідно до останніх видань бюлетенів провідних світових рейтингових компаній (ІВСА, Stаndаrt & Рооr's, Мооdу's тощо);

документального підтвердження компетентного органу, що здійснює нагляд за банком-гарантом у країні його місцезнаходження, щодо обізнаності про надання такої гарантії;

відповідність документів іншим вимогам банківського законодавства відповідної країни, які за формою, змістом і засобами реалізації забезпечують виконання гарантом безумовних зобов`язань; або
б) розміщеного в цьому банку цільового зустрічного депозиту позичальника/гаранта чи депозитних сертифікатів, що випущені банком-кредитором (за умови беззаперечного контролю та обумовленого договором доступу банку до цього депозиту чи депозитного сертифіката - у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитом), у розмірі, що перевищує суму основного боргу та відсотків за ним, а також відповідності строків надання кредиту строкам залучення депозиту.
У разі виконання банком умов, передбачених у пунктах 2.5 - 2.7 цієї глави, суми таких вимог і зобов'язань виключаються із загального обсягу кредитного ризику при розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента.

Якщо Комісія Національного банку відмовила банку-заявнику в наданні дозволу на перевищення нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента в зв`язку з наявністю фактів невиконання банком-заявником на дату надання кредиту хоча б однієї з умов, зазначених у пунктах 2.5 - 2.7 цієї глави, чи у зв'язку з несвоєчасним поданням документів або поданням у неповному обсязі, то банк-заявник має перерахувати цей норматив з дати виключення ним із загального обсягу кредитного ризику  відповідної суми кредиту.У разі консорціумного кредитування до розрахунку нормативу провідного банку банківського консорціуму включається лише та частина кредиту, що надана безпосередньо цим банком.
Нормативне значення нормативу Н7 не має перевищувати   25 відсотків.

Норматив  великих  кредитних ризикiв (Н8)

Норматив  великих кредитних ризикiв установлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою пов’язаних контрагентів.
Кредитний ризик, що прийняв банк вважається великим, якщо сума всіх вимог банку до цього контрагента або групи пов`язаних контрагентів і всіх позабалансових зобов`язань наданих банком становить 10 відсотків і більше регулятивного капіталу банку.
Норматив великих  кредитних  ризикiв розраховується за формулою.
Н8 = ,
Де:
Зв - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими/ сумнівними нарахованими доходами,  100% суми позабалансових зобов`язань, що враховуються в комерційному банку за “великими” кредитами за одним контрагентом (або групою пов`язаних контрагентів) за мінусом сформованих резервів під ці операції щодо такого контрагента.
РК - регулятивний капiтал  банку.
Норматив великих кредитних ризиків визначається як співвідношення  суми всіх зобов`язань одного контрагента або групи пов`язаних контрагентів перед банком (за мінусом фактично сформованих резервів) і всіх позабалансових зобов`язань, виданих банком щодо цього контрагента або групи пов’язаних контрагентів, до регулятивного капіталу банку.
Вимоги банку до контрагента або пов`язаних контрагентів включаються:
а) щодо банків контрагентів:

строкові депозити, що розміщені в інших банках;

заборгованість за кредитами, що надані іншим банкам;

сумнівна, пролонгована та прострочена заборгованість за кредитами/депозитами, що надані іншим банкам,  заборгованість за простроченими і сумнівними до погашення нарахованими доходами;

дебіторська заборгованість та сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з банками;
б) щодо інших клієнтів (небанківських установ) і фізичних осіб:

заборгованість за кредитами;

сумнівна, пролонгована і прострочена заборгованість за кредитами, заборгованість за простроченими і сумнівними до погашення нарахованими доходами;

дебіторська заборгованість та сумнівна дебіторська заборгованість, прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи;

заборгованість (у тому числі прострочена й сумнівна) за факторинговими операціями, фінансовим лізингом, врахованими векселями, борговими цінними паперами місцевих органів виконавчої влади та небанківських установ у портфелі банку на продаж та на інвестиції, прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи за ними;

акції (крім вкладень у статутні фонди  інших банків  та  фінансових установ,  на суму яких  зменшено  регулятивний капітал  згідно з  пунктом 7  розділу ІІ  цієї Інструкції). До позабалансових зобов`язань,  що надані  банком, уключаються:

гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банком;

сумнівні гарантії та поручительства;

зобов`язання з кредитування, що надані банком.
Рішення про надання великого кредиту приймається згідно з  відповідним висновком кредитного комітету (комісії) банку, затвердженим його правлінням (радою).
Нормативне значення нормативу (Н8) не має перевищувати 8-кратний  розмір регулятивного капіталу  банку.
Якщо норматив великих  кредитних ризиків перевищує 8-кратний розмір регулятивного капіталу,  то вимоги до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) автоматично підвищуються:

якщо перевищення становить не більше ніж 50 відсотків, то вимоги до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) подвоюються,

якщо перевищення більше ніж 50 відсотків, то вимоги до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) потроюються. У разі консорціумного кредитування до розрахунку нормативу головного банку консорціуму включається лише та частина кредиту, що надана безпосередньо цим банком.

Hорматив максимального розмiру кредитiв, гарантiй та поручительств, наданих одному iнсайдеру (Н9).
Hорматив максимального розмiру кредитiв, гарантiй та поручительств, наданих одному iнсайдеру, установлюється  для обмеження  ризику, який  виникає під час здійснення операцій з інсайдерами,  що може призвести  до  прямого  та  непрямого  впливу  на діяльність  банку.  Цей вплив  зумовлює  те,  що  банк  проводить  операції  з  інсайдерами  на  умовах,  не  вигідних  для  банку, що  призводить до значних проблем, оскільки в таких випадках визначення платоспроможності контрагента не завжди здійснюється достатньо об`єктивно.

Норматив максимального розмiру кредитiв, гарантiй та поручительств, наданих одному iнсайдеру, розраховується за формулою:
Н9 =  х 100%,
Де:

Зін - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими/сумнівними нарахованими доходами, 100% суми позабалансових зобов`язань щодо одного інсайдера, за мінусом сформованих резервів під ці операції щодо такого інсайдера.

РК - регулятивий капiтал банку;

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру,  визначається як співвідношення  суми  всіх  зобов`язань  цього  інсайдера  перед  банком  (за мінусом фактично сформованих резервів) і всіх позабалансових зобов`язань,  виданих  банком   щодо  цього  інсайдера,  та  капіталу  банку. До зобов`язань одного інсайдера перед банком уключаються:

строкові депозити, що розміщені в інших банках;

заборгованість за кредитами;

сумнівна, пролонгована та прострочена заборгованість за кредитами/депозитами, заборгованість за простроченими й сумнівними до погашення нарахованими доходами;

дебіторська заборгованість та сумнівна дебіторська заборгованість, прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи;

заборгованість (у тому числі прострочена й сумнівна) за факторинговими операціями, фінансовим лізингом, урахованими векселями, борговими цінними паперами, прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи за ними;

акції (крім вкладень у статутні фонди  інших банків  та  фінансових установ,  на суму яких  зменшено  регулятивний капітал  згідно з  пунктом 7  розділу ІІ  цієї Інструкції). До позабалансових зобов`язань перед банком уключаються:

гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банком;

сумнівні гарантії та поручительства;

зобов`язання з кредитування, що надані банком.
У разі консорціумного кредитування до розрахунку нормативу головного банку консорціуму включається лише та частина кредиту, що надана безпосередньо цим банком.
Нормативне значення нормативу (Н9) не має перевищувати 5 відсотків.
Норматив максимального сукупного розмiру кредитiв, гарантiй та поручительств, наданих iнсайдерам (Н10). Норматив максимального сукупного  розмiру кредитiв,  гарантiй та поручительств, наданих iнсайдерам, установлюється  для обмеження  сукупної  суми  всіх  ризиків щодо інсайдерів. Надмірний обсяг сукупної суми   всіх  ризиків  щодо  інсайдерів  призводить  до  концентрації ризиків  і загрожує  збереженню  регулятивного  капіталу  банку.

Норматив максимального сукупного розмiру кредитiв, гарантiй та поручительств, наданих iнсайдерам, розраховується за формулою:
Н10 =  х 100%, Де: СЗін - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом та фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими/ сумнівними нарахованими доходами, 100% суми позабалансових зобов`язань щодо всіх інсайдерів, за мінусом сформованих резервів під ці операції щодо всіх  інсайдерів. РК - регулятивний капiтал банку.
Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, визначається як співвідношення сукупної заборгованості зобов`язань усіх інсайдерів перед банком (за мінусом фактично сформованих резервів) і 100% суми позабалансових зобов`язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, та капіталу банку.
До зобов`язань інсайдерів перед банком уключаються:

строкові депозити, що розміщені в інших банках;

заборгованість за кредитами;

сумнівна, пролонгована та прострочена заборгованість за кредитами/депозитами, заборгованість за простроченими і сумнівними до погашення нарахованими доходами;

дебіторська заборгованість та сумнівна дебіторська заборгованість, прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи;

заборгованість (у тому числі прострочена й сумнівна) за факторинговими операціями, фінансовим лізингом,  урахованими  векселями,  борговими  цінними  паперами,  прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи за ними;

акції (крім вкладень у статутні фонди  інших банків та фінансових установ,   на суму яких  зменшено  регулятивний капітал згідно з  пунктом 7  розділу ІІ  цієї Інструкції).  До позабалансових зобов`язань, що видані банком інсайдерам, уключаються:

гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банком;

сумнівні гарантії та поручительства;

зобов`язання з кредитування, що надані банком.  У разі консорціумного кредитування до розрахунку нормативу головного банку консорціуму включається лише та частина кредиту що надана безпосередньо цим банком.  Нормативне значення нормативу (Н10) не має перевищувати 40 відсотків.



7 Кредитоспроможність – наявність передумов для одержання кредиту і здатність повернути його.  Кредитоспроможність позичальника визначається за показниками, що характеризують його здатність своєчасно розраховуватися за раніше одержаними кредитами, його поточне фінансове становище, спроможність у разі потреби  мобілізувати кошти з різних джерел і забезпечити оперативну конверсію  активів  у  ліквідні  кошти.


8 Належність до перших керівників та іншого управлінського персоналу  визначена в пункті 1.10 цієї  глави.


9 Споріднена особа – юридична особа,  яка має спільних з банком власників істотної участі.


10 Опосередковано, наприклад,  отримання в управління пакета акцій, набуття особою права  голосу  на загальних зборах акціонерів банку за  дорученням акціонера (учасника) банку,  який є власником істотної участі в  банку   тощо.


12 Інвестиційний клас – кредитний рейтинг (не нижче за ВВВ), підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (IBCA, Standard & Poor`s, Moody`s), який свідчить про низьку ймовірність невиконання зобов`язань.

 

Яндекс.Метрика >