...
Нормативи капіталу та порядок їх розрахунку. PDF Печать E-mail

Нормативи капіталу та порядок їх розрахунку.

Відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України  від 28.08.2001  № 368  і зареєстрованої  в  Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за № 841/6032 (далі – Інструкція №368), встановлені економічні нормативи регулювання діяльності банків, порядок їх розрахунку, та їх нормативні значення, що є обов`язковими для виконання всіма банками.
Ця  Інструкція вводиться з метою забезпечення стабільної діяльності банків  та своєчасного виконання ними зобов'язань перед вкладниками, а також запобігання неправильному розподілу ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності.
Інструкція розроблена відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і стандартів.
Відповідно до Закону України  «Про Національний банк України»  та    Закону України «Про банки і банківську діяльність»  Національний банк України установлює порядок визначення регулятивного капіталу банку та такі економічні нормативи, що є обов`язковими до виконання всіма  банками:
нормативи капіталу:
мінімального розміру регулятивного капіталу,
адекватність регулятивного капіталу,
адекватність основного капіталу;
Н1 Мінімальний розмір регулятивного капіталу

, де

РК – регулятивний капітал;

ОК – основний капітал (капітал першого рівня);

ДК – додатковий капітал (капітал другого рівня);

В - відвернення

Для діючих банків на 17 січня 2003:

- для місцевих банків 1 млн.євро

- для регіональних 3 млн. євро

- для міжрегіональних 5 млн. євро

Для знову створених банків:

- для місцевих 1–1,5 млн. євро

- для регіональних 3 – 5 млн. євро

- для міжрегіональних 5-8 млн.євро

Н2 Норматив адекватності регулятивного капіталу/ платоспроможності  де

Ар – активі, зважені за ступенем ризику.

Для діючих банків не менше ніж 8%;

Для починаючих:

- 1 рік роботи - не менше 15%

- 2 рік роботи – не менше 12%

- на далі – не менше 8%

Н3 Норматив адекватності основного капіталу , де

ЗА – загальні активи, зменшені на суму створених відповідних резервів за активними операціями.
Не менше 4%.

Регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня) капіталу  та  додаткового (2-го рівня) капіталу.

Основний капітал вважається незмінним  і таким, що не підлягає передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки.
Основний капітал складається з таких елементів:

а) фактично сплачений зареєстрований статутний капітал.

За підсумками року на основі фінансової звітності розмір статутного капіталу коригується  на  індекс девальвації чи ревальвації гривні за рахунок і  в межах валових доходів або валових витрат банку відповідно до методики, визначеної Національним банком.

б) розкриті резерви, що створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку (резерви, що оприлюднені банком у фінансовій звітності):

дивіденди, що направлені на збільшення статутного капіталу;

емісійні різниці. Емісійні різниці (емісійний дохід) – сума перевищення доходів, отриманих підприємством від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав);

резервні фонди, що створюються згідно із законами України;

загальні резерви, що створюються під невизначений ризик при проведенні банківських операцій;

прибуток минулих років;

прибуток минулих років, що очікує затвердження.

Ці складові частини  включаються до капіталу 1-го рівня лише за умови, що вони відповідають  таким  критеріям:
відрахування до резервів і фондів здійснено з прибутку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов’язання;
призначення резервів та фондів і рух коштів по цих резервах і фондах окремо розкрито в оприлюднених звітах банку;
фонди мають бути в розпорядженні банку з метою необмеженого  і негайного  їх використання  для покриття збитків;
будь-яке покриття збитків за рахунок резервів та фондів проводиться лише через рахунок прибутків та збитків.
в) загальний розмір основного  капіталу визначається з урахуванням розміру очікуваних (можливих) збитків за невиконаними зобов`язаннями  контрагентів  та  зменшується  на  суму:

недосформованих резервів під можливі збитки за: кредитними операціями; операціями з цінними паперами; дебіторською заборгованістю;  простроченими понад 30 днів та сумнівними  до отримання  нарахованими доходами за активними операціями;  коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які  визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах;

нематеріальних  активів  за мінусом суми зносу;

капітальних  вкладень  у  нематеріальні  активи;

збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження;

збитків поточного року.
Додатковий капітал (капітал 2-го рівня) складається з таких елементів:

резерви під стандартну заборгованість інших банків;

резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків;

результат переоцінки статутного капіталу з урахуванням  індексу девальвації чи ревальвації гривні;

результат переоцінки основних засобів;

прибуток поточного року;

субординований борг, що враховується до капіталу  (субординований капітал).
Субординований капітал включає кошти, що залучені від юридичних осіб - резидентів і нерезидентів, як у національній, так і в іноземній валюті на умовах субординованого боргу.

Субординований борг - це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу),  які відповідно до угоди  не  можуть  бути взяті  з банку  раніше  п`яти років,  а  у  випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення  претензій  усіх інших  кредиторів.  При цьому сума таких коштів,  уключених до капіталу,  не може  перевищувати  50 відсотків  розміру  основного капіталу з щорічним зменшенням на 20 відсотків від його первинної вартості протягом п`яти останніх років дії угоди.

Кошти, залучені на умовах субординованого боргу, можуть включатися до капіталу банку після отримання дозволу Національного банку в разі їх відповідності таким критеріям:

є незабезпеченими, субординованими  і  повністю сплаченими;

не можуть бути погашені за ініціативою власника;

можуть вільно  брати  участь  у  покритті  збитків без пред'явлення банку вимоги щодо припинення торговельних операцій;

дозволяють відстрочення обслуговування зобов'язань щодо сплати відсотків,  якщо рівень прибутковості не дозволяє банку здійснити такі виплати.
На капітал  2-го рівня  накладаються  такі обмеження:

при  розрахунку загальної суми регулятивного капіталу  загальний розмір додаткового капіталу не може бути більше ніж 100 відсотків основного капіталу;

розмір субординованого капіталу не може перевищувати 50 відсотків розміру основного капіталу.
Для визначення розміру регулятивного капіталу банку загальний розмір капіталу 1-го і 2-го рівнів додатково зменшується на балансову вартість таких активів:

акції  та  інші  цінні  папери  з  нефіксованим  прибутком  у  портфелі банку  на  продаж  та  інвестиції,  які  випущені  банком;

інвестиції в капітал (що не консолідуються) інших банків та фінансових установ у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу та в дочірні установи;

кошти,  що  вкладені  в  інші  банки  на умовах субординованого боргу.
Банки з метою визначення реального розміру регулятивного капіталу з урахуванням ризиків у своїй діяльності  зобов'язані  постійно оцінювати якість усіх своїх активів і позабалансових зобов`язань (здійснювати їх класифікацію, визначати сумнівні та безнадійні щодо погашення);  здійснювати відповідні коригування їх вартості шляхом формування резервів для покриття очікуваних (можливих) збитків за зобов`язаннями контрагентів 3.  Банки формують резерви за такими активними операціями:  кредитними операціями;  операціями з цінними паперами;  дебіторською заборгованістю;  простроченими понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями;  коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах.

Порядок класифікації активних операцій банків і визнання їх нестандартними,  формування та використання резервів під ці операції,  мінімальний розмір резервів під активні операції банків установлюється відповідними нормативно-правовими актами Національного банку.

Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1)Національний банк установлює норматив мінімального розміру  регулятивного  капіталу,  якого всі банки зобов`язані дотримуватися.Мінімальний розмір регулятивного капіталу діючих банків має становити:
а) для  місцевих  кооперативних  банків:

на 17 січня 2003 року - не менше ніж 1 000 000  євро,

на 1 січня 2004 року - не менше ніж 1 150 000  євро,

на 1 січня 2005 року - не менше ніж 1 300 000  євро,

на 1 січня 2006 року - не менше ніж 1 400 000  євро,

на 1 січня 2007 року - не менше ніж 1 500 000  євро;
б) для банків,  які  здійснюють  свою  діяльність  на  території  однієї області (регіональних), у тому  числі спеціалізованих ощадних та іпотечних:

до 17 січня 2003 року - не менше ніж 3 000 000  євро,

на 1 січня 2004 року - не менше ніж 3 500 000  євро,

на 1 січня 2005 року - не менше ніж 4 000 000  євро,

на 1 січня 2006 року - не менше ніж 4 500 000  євро,

на 1 січня 2007 року - не менше ніж 5 000 000  євро;
в)  для банків,  які  здійснюють  свою  діяльність на території всієї України (міжрегіональних),  у тому числі спеціалізованих інвестиційних і розрахункових (клірингових), центрального кооперативного банку:

до 17 січня 2003 року - не менше ніж 5 000 000  євро,

на 1 січня 2004 року - не менше ніж 5 500 000  євро,

на 1 січня 2005 року - не менше ніж 6 000 000  євро,

на 1 січня 2006 року - не менше ніж 7 000 000  євро,

на 1 січня 2007 року - не менше ніж 8 000 000  євро.Мінімальний розмір регулятивного капіталу знову створених банків має становити:
а) для місцевих кооперативних банків:

до одного року діяльності  - 1 000 000 євро,

до двох років діяльності  - 1 100 000 євро,

до трьох років діяльності  - 1 200 000 євро,

до чотирьох років діяльності  - 1 350 000 євро,

починаючи з п`ятого року діяльності  - 1 500 000 євро;
б) для банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області (регіональних),  у тому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних:

до одного року діяльності  - 3 000 000 євро,

до двох років діяльності  - 3 500 000 євро,

до трьох років діяльності  - 4 000 000 євро,

до чотирьох років діяльності  - 4 500 000 євро,

починаючи з п`ятого року діяльності  - 5 000 000 євро;
в) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України (міжрегіональних), у тому числі спеціалізованих інвестиційних і розрахункових (клірингових), центрального кооперативного банку:

до одного року діяльності  - 5 000 000 євро,

до двох років діяльності  - 5 500 000 євро,

до трьох років діяльності  - 6 000 000 євро,

до чотирьох років діяльності  - 7 000 000 євро,

починаючи з п`ятого року діяльності  - 8 000 000 євро. Національний банк залежно від економічного становища країни, стану  світових  фінансово-кредитних  і  валютних  ринків  та  відповідно  до змін  курсу  національної  валюти може переглядати  мінімальний  розмір регулятивного капіталу. У  разі  значного  підвищення  значення нормативу мінімального  розміру регулятивного  капіталу  для банків встановлюється  перехідний період  для  нарощування  капіталу  згідно  з  розробленими  банками  програмами  капіталізації.

Норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2).
Норматив адекватності регулятивного капіталу відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов`язаннями, що випливають із торговельних, кредитних  або  інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її приймають на себе власники банку; і навпаки: чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що її приймають на себе кредитори/вкладники банку.
Норматив адекватності регулятивного капіталу розраховується за формулою:
Н2 =     х  100 %, Де:Ар – активи, зважені на відповідний коефіцієнт ризику залежно від групи ризику, до якої віднесено актив.
Норматив адекватності регулятивного капіталу встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів/вкладників банку.
Значення показника адекватності регулятивного капіталу визначається як спiввiдношення регулятивного капіталу банку до сумарних активiв і певних позабалансових інструментів, зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму створених відповідних резервів за  активними операціями.Для розрахунку адекватності регулятивного капіталу банку його активи  подiляються на п`ять груп за ступенем ризику та пiдсумовуються з урахуванням відповідних коефiцiєнтiв зваження:
1)  I група  активів із ступенем ризику   0  відсотків:

готівкові кошти;

банківські метали;

кошти в Національному банку;

боргові цінні папери центральних органів виконавчої влади, що рефінансуються  та  емітовані  Національним банком;

нараховані доходи за борговими цінними паперами, що рефінансуються  та  емітовані  Національним банком;

боргові цінні папери центральних органів виконавчої  влади у  портфелі  банку на продаж і на інвестиції;
2) ІІ група активів із ступенем ризику   10 відсотків:

короткострокові та довгострокові кредити, що надані центральним органам виконавчої влади;

нараховані доходи за кредитами, що надані центральним органам  виконавчої влади;
3)  III  група  активів  зі ступенем  ризику  20 відсотків:

боргові цінні папери місцевих органів виконавчої влади, що рефінансуються  та  емітовані  Національним  банком;

боргові цінні папери місцевих органів виконавчої влади в портфелі  банку на продаж та на інвестиції;

кошти до запитання,  що розміщені в банку, який має офіційний кредитний  рейтинг не  нижчий,  ніж інвестиційний  клас;

нараховані  доходи  за коштами до запитання,  що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий,  ніж інвестиційний  клас;

депозити овернайт, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний  рейтинг не  нижчий,  ніж інвестиційний  клас;

інші короткострокові депозити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний  рейтинг не  нижчий,  ніж інвестиційний  клас;

нараховані доходи за депозитами овернайт, гарантійними депозитами, іншими короткостроковими депозитами,  що розміщені в банку, який має офіційний кредитний  рейтинг не  нижчий,  ніж інвестиційний  клас;

кредити овердрафт, овернайт та інші короткострокові кредити, що  розміщені  в банку, який має офіційний кредитний  рейтинг не  нижчий,  ніж інвестиційний клас;

нараховані доходи за кредитами овердрафт, овернайт та іншими короткостроковими кредитами,  що  розміщені  в банку, який має офіційний  кредитний  рейтинг не  нижчий,  ніж інвестиційний  клас;
4)  ІV група активів зі ступенем ризику  50 відсотків:

кошти до запитання в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;

нараховані доходи  за коштами до запитання в  інших банках, що не належать до інвестиційного класу;

депозити овернайт, які розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;

короткострокові та довгострокові кредити, що надані місцевим органам  виконавчої влади;

нараховані доходи за кредитами, що надані місцевим органам виконавчої влади;

гарантійні депозити в інших банках (покриті);

зобов`язання з кредитування, які надані банкам і інші зобов`язання, які надані клієнтам;

валюта та банківські метали, які куплені, але не одержані;

активи до одержання;
5)  V група активів зі ступенем ризику  100 відсотків:

прострочені нараховані доходи за коштами до запитання в інших банках;

прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані центральним і місцевим органам виконавчої влади;

короткострокові депозити, що розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;

нараховані доходи за строковими  депозитами, що розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;

довгострокові депозити, що розміщені в інших банках;

гарантійні депозити в інших банках (непокриті);

прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи за строковими депозитами, що розміщені в інших банках;

кредити овердрафт, овернайт, кошти за операціями репо та інші короткострокові кредити, які надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу;

довгострокові кредити, що надані іншим банкам;

нараховані доходи за кредитами, що надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу;

фінансовий лізинг (оренда), що наданий іншим банкам;

пролонгована заборгованість за кредитами, наданими іншим банкам;

прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані  іншим банкам;

кредити, що надані суб`єктам господарської діяльності;

нараховані доходи за кредитами, що надані  суб`єктам господарської діяльності;

прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані  суб`єктам господарської діяльності;

пролонгована заборгованість за кредитами, що надані суб`єктам господарської діяльності;

сумнівна заборгованість інших банків і за кредитами, що надані суб`єктам господарської діяльності;

сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями;

дебіторська заборгованість за операціями з банками та за операціями з клієнтами банків;

сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з банками та за операціями з клієнтами банків;

транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат;

пролонгована, прострочена та сумнівна заборгованість за кредитами, які надані центральним та місцевим органам  виконавчої влади;

кредити, які надані фізичним особам;

пролонгована заборгованість за кредитами, що надані фізичним особам;

нараховані доходи за кредитами, які надані фізичним особам;

прострочена заборгованість та прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані фізичним особам;

сумнівна заборгованість за кредитами, що надані  фізичним особам;

сумнівна заборгованість за нарахованими  доходами за операціями з клієнтами;

акції та цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж та інвестиції;

боргові цінні папери, випущені фінансовими (небанківськими) установами та нефінансовими підприємствами,  у портфелі банку на продаж та інвестиції;

нараховані доходи за акціями та борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж та інвестиції;

прострочені нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж та інвестиції;

товарно-матеріальні цінності;

основні  засоби;

інші активи банку;

зобов`язання за всіма видами гарантій (акцептами, авалями);

непокриті акредитиви;

сумнівні вимоги за операціями з валютою та банківськими металами;

цінні папери до одержання за операціями андеррайтингу;

сумнівні вимоги за операціями з фінансовими інструментами, крім інструментів валютного обміну. Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків не може бути меншим,  ніж  8 відсотків.
Для банків,  що розпочинають операційну діяльність,  цей норматив має становити:
протягом перших 12 місяців діяльності (з дня отримання ліцензії) - не менше 15 відсотків;
протягом наступних 12 місяців  -  не  менше 12 відсотків;
надалі -  не  менше 8 відсотків.

Норматив адекватності основного капіталу  (Н3) Норматив адекватності основного капіталу встановлюється з метою визначення спроможності банку захистити кредиторів і вкладників від непередбачуваних збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків.
Норматив адекватності основного капіталу розрахову.ться за формулою:
Н3 = х 100%,
Де:  ЗА - загальні активи:Загальні активи банку для розрахунку адекватності основного капіталу включають:

готівкові кошти;

банківські метали;

кошти в Національному банку;

казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються та емітовані Національним банком;

кошти в інших банках;

сумнівну заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями;

дебіторську заборгованість за операціями з банками;

кредити, що надані центральним і місцевим органам  виконавчої влади, суб`єктам господарської діяльності, фізичним особам;

дебіторську заборгованість за операціями з клієнтами;

транзитний рахунок за операціями  з клієнтами;

цінні папери в портфелі банку на продаж та на інвестиції;

товарно-матеріальні цінності;

інші активи банку;

суми до з`ясування та транзитні рахунки;

операційні та неопераційні основні засоби.
При розрахунку нормативу адекватності основного капіталу сума загальних активів  відповідно зменшується на розрахункову суму резервів за всіма активними операціями банку,  на суму  неамортизованого дисконту за цінними паперами та зносу основних засобів.  Показник адекватності основного капіталу банку розраховується як співвідношення основного капіталу до загальних активів банку, зменшених на суму створених відповідних резервів за активними операціями банків. Для розрахунку нормативу адекватності основного капіталу загальний розмір основного капіталу коригується (зменшується) на суму:

недосформованих резервів під можливі збитки за активними операціями банків;

нематеріальних активів  за мінусом суми зносу;

капітальних вкладень у нематеріальні активи;

збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження;

збитків поточного року.  Нормативне значення  нормативу Н3 має бути не меншим, ніж 4 відсотки.
3 Контрагент –  будь-яка особа (фізична чи юридична),  яка  має  з банком  відносини фінансового характеру (банк надає кошти у вигляді безстрокових або строкових депозитів; надає кредит; продає цінні папери власної емісії; має дебіторську заборгованість за операціями з клієнтами банку та банками, у тому числі за нарахованими  та простроченими доходами). При цьому контрагент може одночасно мати  з банком відносини іншого характеру (зокрема трудові).

 

Яндекс.Метрика >