...
Кредитна угода як правова основа кредитних відносин. PDF Печать E-mail

Кредитна угода як правова основа кредитних відносин.

Відповідно до Положення «Про кредитування», затвердженим постановою Правління Національного Банку України №276 від 28 вересня 1995 року, кредитні взаємовідносини між банком та суб’єктом підприємницької діяльності регламентується на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки у письмовій формі, які визначають взаємні зобов’язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватись в односторонньому порядку без згоди обох сторін.
Кредитний договір - цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і зобов’язання та економічну відповідальність комерційного банку і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції. Кредитні відносини між кредитором (банком) і позичальником обов’язково набувають договірного характеру. В правовій державі має забезпечуватися повноцінна правова основа кредитного процесу. Здійснення кредитного обслуговування на договірній основі передбачається ст.25 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000р.
Головна вимога до змісту кредитного договору полягає у тому, щоби він містив у собі такі юридичні норми, які б дозволили регулювати весь комплекс взаємовідносин банку з клієнтом (позичальником). У банківській практиці використовуються типові форми кредитних договорів стосовно різних видів позик, хоча чинне законодавство й не встановлює загальних вимог до форми та умов кредитного договору. Типова форма кредитного договору наведена в Положенні НБУ «Про кредитування». На основі типової форми кредитного договору банки розробляють власні варіанти цього документа. Конкретний зміст кредитного договору, перелік усіх умов кредитної операції визначаються за згодою сторін. У кожному конкретному випадку зміст кредитного договору пристосовується до особливостей позичальника, враховує специфіку його фінансово-господарської діяльності.
Кредитний договір може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного кредитором та позичальником, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами, підписаними стороною, яка їх надсилає.
Кредитні договори укладаються в письмовій формі і не можуть змінюватися в односторонньому порядку без згоди сторін. Стороною за кредитним договором є банк, а не кредитне управління (відділ) банку або інший його структурний підрозділ. У разі порушення цієї умови договір, укладений структурною одиницею банку від свого імені, вважається надійним. Зміни в договір вносяться за погодженням обох сторін. Кредитний договір має бути підписаний повноваженими особами сторін, які його укладають. Спірні питання щодо виконання договору у разі недосягнення згоди між сторонами розглядаються арбітражем або судом.
Комерційні банки можуть надавати кредити всім суб’єктам господарської діяльності незалежно від їх галузевої належності, статусу, форм власності у разі наявності в них реальних можливостей і правових форм забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
Для одержання кредиту позичальник звертається в банк. Форма звернення може бути у вигляді листа, клопотання, заявки, заяви. У документах зазначається строк погашення та форми забезпечення. Якщо поточний рахунок позичальника відкритий в іншому банку, то він подає в банк установчі документи з зазначенням юридичної адреси, картку зі зразками підписів, засвідчену банком і довідку банку про залишки коштів на рахунках та наявності заборгованості за позиками.
За своєю структурою кредитний договір має включати такі складові:

¨ преамбулу, в якій зазначаються найменування сторін та їх організаційно-правова форма;

¨ предмет і суму договору;

¨ умови забезпечення кредиту вказується конкретно: договір застави, договір поруки (гарантія), цінні папери або інші документи;

¨ порядок надання і погашення позики;

¨ зобов’язання банку і позичальника;

¨ права банку і позичальника;

¨ санкції у разі невиконання умов договору;

¨ порядок розгляду спірних питань;

¨ особливі умови;

¨ строк дії договору;

¨ юридичні адреси та реквізити сторін;

¨ підписи сторін.
За невиконання або неналежне виконання договірних кредитних зобов’язань винна сторона несе цивільно-правову відповідальність. Арбітражний суд розглядає спори щодо виконання кредитного договору в строк не більше двох місяців з дня одержання позовної заяви. Рішення, постанова, ухвала арбітражного суду підлягають обов’язковому виконанню.
Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, за цільовим використанням позики, своєчасним і повним її погашенням. При цьому банк протягом усього строку дії кредитного договору підтримує ділові контакти з позичальником, зобов’язаний проводити перевірки стану збереження заставного майна, що повинно бути передбачено кредитним договором. У разі виявлення фактів використання кредиту не за призначенням банк має право достроково розірвати кредитний договір, що є підставою для стягнення всіх коштів у межах зобов’язань позичальника за кредитним договором, у встановленому чинним законодавством порядку.
Чітке визначення умов кредитного договору дозволяє забезпечити ефективну взаємовигідну для банку і позичальника реалізацію кредитної операції на всіх її стадіях. Правильно складений кредитний договір служить для захисту інтересів як банку, так і клієнта-позичальника. Для цього необхідно, щоб кожний пункт кредитного договору був конкретним, чітко сформованим і не допускав різного його тлумачення.
НБУ вимагає, щоб у кредитних договорах передбачалася конкретна відповідальність сторін за порушення умов їх угоди. Йдеться, насамперед, про відповідальність позичальника за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за його користування у вигляді стягнення кредитором пені за кожний день прострочення; відповідальність банку за несвоєчасне перерахування валюти кредиту у вигляді сплати позичальникові кредитором пені за кожний день прострочення; відповідальність позичальника за використання не за цільовим призначенням кредитів за рахунок отриманих від НБУ кредитних ресурсів або власних ресурсів комерційного банку у вигляді стягнення з позичальника штрафу у відсотках від розміру використаного не за призначенням кредиту.
ПРОЛОНГАЦІЯ ДОГОВОРІВ КРЕДИТУ.
У разі неповернення кредиту у встановлений договором кредиту термін, філії Банку за рішенням відповідних Кредитних комітетів (рад, комісій) можуть самостійно (в межах наданих повноважень) здійснювати пролонгацію кредитів лише один раз до одного місяця.
Рішення про надання відстрочки терміну повернення кредиту приймається відповідними Кредитними комітетами (радами, комісіями) Банку в виключних випадках, при виникненні у позичальника тимчасових фінансових ускладнень через затримку виконання угод (контрактів) і неможливість своєчасно повернути кредит.
Таке рішення приймається на підставі обгрунтованого клопотання позичальника, наданого до закінчення строку дії договору кредиту та після проведення детального аналізу його фінансового стану, виключно за умови наявності реальних перспектив повернення заборгованості, перевірки на місці стану та умов збереження застави.
При цьому додатковою угодою до договору кредиту повинен бути передбачений графік поетапного повернення заборгованості з урахуванням очікуваних надходжень грошових коштів, у разі порушення якого повинні прийматися невідкладні заходи щодо повернення боргу Банку.
У разі прийняття рішення щодо пролонгації дії терміну договору кредиту в обов’язковому порядку вносяться відповідні зміни до договорів застави (майна, товарів в обороті, майнових прав, закладу), що супроводжується укладанням додаткової угоди до зазначених договорів.
Перед пролонгацією термін дії договору кредиту, забезпеченням повернення якого є гарантія або порука третіх осіб, необхідно отримати згоду від поручителя (гаранта) з обов’язковим оформленням додаткової угоди до договору поруки. В разі виникнення сумнівів щодо спроможності гаранта (поручителя) виконати свої зобов’язання перед Банком (наприклад, при погіршенні фінансового стану, виникненні податкової застави тощо) пролонгація можлива після заміни гаранта (поручителя) або надання додаткової гарантії (поруки) платоспроможного підприємства чи організації, або надання в заставу майна.
Пролонгація кредиту без підвищення відсоткової ставки може здійснюватися за умови, якщо за час користування кредитом відбулось зниження облікової ставки НБУ та процентних ставок на кредитному ринку та не відбулося підвищення собівартості кредитних ресурсів по відповідній філії.
При цьому, необхідно враховувати, що підвищення процентної ставки може призвести до погіршення фінансових можливостей позичальника по поверненню кредиту та сплати ним відсотків за користування кредитом та, як наслідок, виникнення простроченої заборгованості за договором кредиту.
Пролонгація договору кредиту в обов’язковому порядку оформляється додатковими угодами до договорів кредиту, застави (поруки, гарантії тощо).
У разі відмови пролонгації кредиту заборгованість за основним боргом наступного дня після закінчення терміну дії договору кредиту відноситься на рахунок прострочених позик, що оформлюється відповідним розпорядженням кредитного підрозділу.
Подальша робота по поверненню боргів здійснюється у відповідності до вимог Регламенту про порядок роботи підрозділів Банку по поверненню «проблемної» заборгованості.  Підготовка   схеми   руху   кредитних   коштів   між позичальником та його партнерами із зазначенням банків, через які проходитимуть грошові потоки.
Мета банку в роботі з підприємствами, яким надається кредитна підтримка – забезпечити успішне виконання проекту, який кредитується, в тому числі за рахунок концентрації коштів на рахунках його партнерів в Промінвестбанку. Це дозволить виключити ризик нестабільності інших банків, що задіяні в розрахунках. Для цього переважною умовою надання кредиту повинна бути наявність у позичальника основних поточних рахунків в установі банку, яка надає кредит. Вказані рахунки повинні бути задіяні для проходження через них основних грошових потоків клієнта та перерахування позичкових коштів (за товари, послуги) переважно контрагентам, які обслуговуються в установах Промінвестбанку, тобто відкриття поточних рахунків його партнерів по бізнесу в установах Промінвестбанку.
При розгляді кредитного проекту необхідно простежити грошові потоки між позичальником та його дочірніми і посередницькими структурами. З метою не допустити відволікання коштів позичальника через дочірні та посередницькі структури, працівник обслуговуючої позичальника установи банку повинен постійно контролювати грошові взаємовідносини між ними.
На основі аналізу кредитного проекту складається прогноз грошових потоків позичальника та схема руху грошових коштів при кредитуванні.
При прийнятті позитивного рішення по кредитуванню позичальника на кредитному комітеті оформлюється відповідний висновок на предмет наявності правових підстав для надання кредиту, після чого розпочинається наступний етап. На третьому етапі здійснюється юридичне оформлення відповідних угод з позичальником. При цьому обов’язково відбувається оформлення таких документів:

- кредитна угода;

- договір застави;

- договори страхування майнової відповідальності та страхування кредитних ризиків;

- договори поруки (гарантії);

- карта клієнта.
В залежності від умов кредитування та властивостей позичальника оформлюється ще ряд документів (наприклад, додаткові угоди до кредитної у випадку зміни умов кредитного договору). Ці документи оприбутковуються на відповідні рахунки банківського обліку.
Найважливішим документом є кредитна угода (кредитний договір). В ній передбачаються всі умови проведення кредитної операції:

- форма кредиту;

- термін проведення кредитної операції;

- розмір відсотків за кредит;

- методи погашення кредиту та відсотків;

- відповідальність сторін за порушення умов договору;

- умови забезпечення кредиту;

- порядок вирішення спірних питань тощо.
Кредитний договір укладається в простій письмовій
формі. На вимогу однієї з сторін, кредитний договір може бути
нотаріально посвідченим.
Кредитний   договір   повинен   укладатися   від   імені
юридичної особи (Промінвестбанку України), а не від імені філії
банку. Від банку кредитний договір підписує особа, яка
уповноважена    на    це, відповідною    довіреністю    банку.
Неприпустимим є вживання в преамбулі договору назви банку чи
позичальника, яка не передбачена їх установчими документами. При
укладенні договору   банк перевіряє документи, що підтверджують
посадовий стан особи, яка підписала кредитний договір, та право
цієї особи  від  імені  позичальника  підписувати договори.  Після
укладення договору належним чином завірені копії цих документів
залишаються у банку.
В тексті кредитного договору необхідно вказати:

- назва та номер договору;

- дату та місце укладення договору;

- офіційне найменування сторін, які укладають кредитний
договір;

- посилання на документи, що підтверджують повноваження
осіб, які підписують договір;

- предмет договору (надання кредиту чи відкриття кредитної
лінії);

- суму кредиту (ліміт кредитної лінії);

- строк користування кредитом;

- розмір процентної ставки;

- дата (число, місяць, рік) повернення кредиту;

- дати нарахування та сплати відсотків;

- права та обов'язки сторін;

- посилання на договір забезпечення виконання обов'язків по кредитному договору;

- відповідальність сторін;

- штрафні санкції;

- порядок розгляду спорів;
- термін дії договору,
- юридичні адреси та банківські реквізити сторін;
- підписи уповноважених представників сторін, які укладають
договір.
Рішення   щодо   внесення   будь-яких   змін   до   умов
кредитування (пролонгації   кредиту, зміни плати за користування
кредитом тощо) оформляється шляхом укладення додаткової угоди
до цього договору.
Для   укладення додаткової угоди необхідно направити позичальнику письмову пропозицію щодо зміни умов кредитного договору або отримати таку пропозицію під позичальника. Позичальник розглядає пропозицію і дає відповідь у зумовлений пропозицією ініціатора строк. Зміни і доповнення умов кредитного договору оформлюються у тому ж порядку, в якому оформлений сам договір, тобто письмово – додатковою угодою сторін.
Додаткова   угода   до кредитного   договору може укладатися в період його дії. З метою безпомилкового укладення додаткової угоди до кредитного договору необхідно точно вказати реквізити кредитного договору, умови якого змінюються (номер договору,  назва договору, дата укладання, сторони договору, сума договору).
Видача кредиту може відбуватися наступним чином: відкриття позичкового рахунку, дозвіл на дебетовий залишок по поточному рахунку (овердрафт), відкриття спеціального карткового рахунку. Одночасно відбувається формування резервів за кредитними операціями.
Протягом усього строку кредитування до повного погашення кредиту працівники банку здійснюють супровід кредитних проектів, тобто нагляд та контроль за виконанням позичальником умов кредитної угоди.
На стадії надання кредиту здійснюється перевірка його цільового використання, тобто відповідність платіжних документів, наданих зазначеним в кредитній угоді, здійснюється шляхом візування кредитним працівником цих документів.
Після надання кредиту проводиться виїзна перевірка з метою перегляду первинних документів (терміни виїзної перевірки повинні відповідати термінам надходження прокредитованих цінностей згідно з договорами, техніко-економічним  обґрунтуванням). При кредитуванні в режимі кредитних ліній виїзна перевірка здійснюється відповідно до кількості наданих траншів.
Працівник банку перевіряє факт отримання прокредитованих цінностей (на підставі даних складського обліку, журналів і ордерів, головної книги тощо) та фактичне їх місцезнаходження.
По результатах перевірки цільового використання кредиту складається довідка, яка підписується представником банку , а з боку позичальника - керівником та головним бухгалтером . Довідка надається керівництву банку для ознайомлення , після чого додається до кредитної справи.
Кредитний працівник проводить щоквартальну (а в разі надання кредиту на короткий термін та/або під товари в обігу щомісячно) перевірку наявності та вартості майна, переданого в заставу. Акт перевірки наявності та вартості майна, оформленого  в заставу, із вказаним підрозділу банку та відповідальної особи, яка здійснила перевірку, надається керівництву для ознайомлення та прийняття, відповідних заходів (в разі необхідності), після чого підшивається в кредитну справу.
Кредитний працівник оцінює якість кредитної заборгованості та визначає клас позичальника з метою контролю й формування резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями.
Кредитний працівник забезпечує повноту кредитної спра­ви у складі обов'язкових документів та відповідає за її збереження.
Для уникнення можливих труднощів при погашенні кредиту та відсотків кредитний працівник повинен відслідковувати та фіксувати зміни фінансового стану позичальника шляхом:

- проведення щоквартального аналізу бухгалтерської та фінансової звітності за методикою, що застосовувалась на етапі надання кредиту;

- відслідковувався   грошових   потоків   по рахунках позичальника (відслідкування притоку та відтоку грошових коштів);

- перевірка не менше ніж раз в квартал цільового використання кредиту;

- періодична перевірка наявності та стану заставленого майна;

- контроль за станом погашення кредиту та відсотків;
У разі необхідності кредитний працівник здійснює підготовка та внесення змін у кредитну угоду, або заходи спрямовані на припиненню її дії у межах чинного законодавства. Зміни в кредитні угоді можливі за згоди обох сторін (наприклад, внаслідок рішень уряду про цільове фінансування відповідної галузі, може відбутися зниження процентної ставки по кредиту) і як правило оформлюються додатковою угодою. Дострокове розірвання угоди  можливе у випадках передбачених її умовами, для банку це – нецільове використання кредитних коштів, порушення умов забезпечення, порушення справи про банкрутство боржника, серйозні порушення термінів погашення кредиту та відсотків, чи інші порушення договірних зобов’язань позичальником.
Погашення кредиту може відбуватися в залежності від обраного методу погашення:  водночас; у розстрочку; з регресією платежів; після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).
У випадку несплати основного боргу та відсотків у встановлений термін заборгованість позичальника відносять на рахунки простроченої заборгованості, до позичальника застосовуються штрафні санкції, а також приймаються заходи по погашенню заборгованості (звернення до позичальника, гаранта тощо). Якщо порушення терміну погашення заборгованості перевищує 30 днів заборгованість відносять до сумнівної і розпочинаються заходи по реалізації заставних прав. Звернення з пропозицією банкрутства боржника можливе лише з дозволу правління банку.

 

Яндекс.Метрика >