загрузка...
-->
Чеки в системі безготівкових розрахунків України PDF Печать E-mail

Чеки в системі безготівкових розрахунків України

Форми безготівкових розрахунків постійно вдосконалюються та запроваджуються нові. Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено розрахунки за допомогою платіжних до­ручень (їх частка становить 95 відсотків від усіх платежів), розрахунки платіжни­ми вимогами, акредитивами, векселями та розрахунковими чеками (за даними установ банків, їх частка у загальній кількості платежів — менше 1%). Дедалі ширше використання чеків у грошовій одиниці України юридичними і фізичними особами у торгівлі та сфері послуг сприяє вдосконаленню безготівкових розрахунків.
Чек – грошовий документ встановленої форми, що містить беззаперечне письмове розпорядження власника рахунку банкові, який обслуговує його, сплатити певну суму грошей пред’явникові чека або іншій  вказаній в ньому особі. Чек є інструментом розпорядження коштами, що є на банківському рахунку.
Така форма розрахунків може застосовуватись, наприклад, при стійких довірчих відносинах між партнерами, при можливості повного або часткового контролю партнерами один одного, при розрахунках за межами підприємства  тощо. 
У розрахунках між підприємствами застосовуються розрахункові чеки, а для отримання готівки з рахунків у банківських установах - грошові чеки.
Залежно від того, на чию користь виписаний чек, розрізняють три їх види:
- іменні – виписані лише певній особі;
- ордерні – виписані на певну особу з обов’язковим застереженням про наказ оплатити чек;
- на пред’явника – в чеку не зазначене найменування одержувача; гроші видаються пред'явникові.
Із психологічної точки зору чек має подвійну природу. Його можна трима­ти в руках, зберігати, у разі необхідності пред'являти до сплати, що, особливо за участі фізичних осіб, нагадує розра­хунок готівкою. Водночас чек є інстру­ментом безготівкових розрахунків, за­снованих на дебетових переказах, коли розрахунковий документ рухається у зворотному щодо коштів напрямі — від одержувача платежу до платника. У разі кредитових переказів, навпаки, розрахунковий документ рухається в тому ж напрямі, то й кошти, — від платника до одержувача. Дебетові перекази склад­ніші, ніж кредитові, як щодо їх функціонування, так і юридично. Платіж з ви­користанням дебетового переказу є умовним до моменту надходження інформації до банку-одержувача платежу (як правило, за допомогою посе­редників) і рішення цього банку виконати платіж. Прийом чеків як засобів платежу убезпечує від такого ризику.
До факторів, які обмежують обсяг використання чеків юридичними та фізичними особами, належать:
- тривале проходження платежів за отримані товари або надані послуги (порівняно з діючою системою електронних платежів), затримка із зараху­ванням коштів на рахунок чекодержателя на кілька днів (на час інкасування чека) в разі, якщо рахунки чекодавця й чекодержателя відкрито в різних установах банків, збільшення паперового документообігу та строків розрахунків;  
- відволікання коштів із господарського обороту, оскільки вони депону­ються на окремому аналітичному ра­хунку "Розрахунки чеками", а від мо­менту депонування до моменту платежу проходить певний час;
- надання органам державної податко­вої служби права списувати у примусово­му порядку кошти з окремих рахунків (зокрема тих, на яких депонуються кош­ти для розрахунків чеками) на погашен­ня недоїмки за платежами до бюджету;
- додаткові витрати клієнтів на прид­бання бланків розрахункових чеків, на оплату послуг банку за інкасацію чеків та підприємств, які приймають в опла­ту чеки (більшість торговельних підприємств підвищують ціни на това­ри за затримку розрахунку);
- незначний попит населення на  послуги торгівлі, де є можливість розраховуватись чеками.
У країнах із розвинутою економікою чеки в розрахунках ні для кого не дивина. Без цього інструменту важко уявити платіжний оборот. Він використовується для розрахунків як юридичних, так і фізичних осіб. Маючи рахунок в банку, для здійснення платежу достатньо виписати з виданої банком чекової книжки чек на необхідну суму та вручити його за призначенням. Банк виплатить гроші держателю чека. Чековий обіг тут успішно конкурує з банкнотним обігом і навіть  витісняє його. Як обіговий документ чек може переходити від одного держателя до іншого і, замінюючи собою  банківський переказ, а також готівкові кошти, дає можливість у найкоротший термін погасити платіжні зобов'язання кількох власників. Зосередження спла­ти чеків у банках також дає змогу концентрувати платежі та здійснювати їх взаємозалік, що є однією з головних економічних переваг чекового обігу.
Розрахунковий чек – розрахунковий документ, що містить  письмове доручення доручення власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.
Розрахункові чеки виготовляються на замовлення комерційного  банку  Банкнотно-монетним двором Національного банку чи іншим спеціалізованим підприємством на  спеціальному  папері  з дотриманням усіх обов'язкових   вимог. Розрахункові чеки брошуруються у чекові книжки по 10, 20, 25 аркушів. Розрахункові чеки,  що використовуються фізичними особами для здійснення одноразових операцій,  виготовляються  як окремі бланки.
Розрахункові чеки  та  чекові  книжки  є  бланками   суворого обліку.
Розрахункові   чеки   використовуються   у   безготівкових розрахунках  підприємств  та  фізичних  осіб  з  метою  скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи та надані послуги).
Підприємствам не дозволяється   здійснювати   обмін розрахункового чека на готівку та отримувати  здачу  з  суми  чека готівкою. Фізичні особи можуть обмінювати розрахунковий чек на  готівку або  отримувати здачу із суми розрахункового чека готівкою, але не більше ніж 20 відсотків від суми цього чека. Власник розрахункового чека повертає невикористаний чек до банку-емітента для зарахування суми  на  свій рахунок  або  обміну на готівку.

Для гарантованої  оплати  розрахункових  чеків  чекодавець бронює  кошти на окремому аналітичному рахунку "Розрахунки чеками" відповідних  балансових  рахунків  у банку-емітенті.    Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки чекодавець подає  до  банку-емітента  платіжне  доручення  для  перерахування коштів на аналітичний рахунок "Розрахунки чеками".Чекову  книжку  на   ім'я   чекодавця   (фізичної   особи) банк-емітент  видає  на  суму,  що  не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця.
Строк дії чекової книжки – один  рік,  розрахункового чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку,  -  три місяці  з  дати  їх  видачі.  День  оформлення  чекової книжки або розрахункового чека не враховується.  Розрахункові чеки,  виписані після  зазначеного  строку,  вважаються  недійсними і до оплати не  приймаються. Строк дії  невикористаної  чекової книжки може продовжуватися за погодженням з банком-емітентом,  про що він  робить  відповідну відмітку  на обкладинці чекової книжки (у правому верхньому куті), яка засвідчується підписом головного бухгалтера і відбитком штампа банку.Розрахунковий  чек  обов'язково має містити всі реквізити, що передбачені його формою. Унесення в чек виправлень та використання замість підпису факсиміле не дозволяється.Розрахунковий чек  із  чекової  книжки  пред'являється  до оплати  в  банк  чекодержателя  протягом 10 календарних днів (день  виписки розрахункового чека не враховується).
Забороняється   передавання  розрахункового  чека та чекової книжки  їх власником будь-якій іншій  юридичній  або  фізичній особі, а також підписання незаповнених бланків розрахункового чека і проставлення на них відбитка печатки юридичними особами.  За бажанням фізичної особи   розрахунковий   чек   може виписуватися на ім'я іншої особи,  яка  стає  в  цьому  разі  його власником.
Видача розрахункових чеків на пред'явника не проводиться.
Розрахунковий   чек   із   чекової книжки чекодавець виписує   під   час здійснення  платежу  і  видає  за  отримані  ним  товари (виконані роботи, надані послуги).  Виписуючи розрахунковий  чек,  чекодавець  переписує  залишок ліміту з корінця  попереднього  розрахункового  чека  на  корінець виписаного і зазначає новий залишок ліміту.
Приймаючи розрахунковий чек до оплати за товари (виконані роботи, надані послуги), чекодержатель перевіряє:
- відповідність його встановленому зразку;
- правильність заповнення;
- відсутність виправлень;
- відповідність суми корінця чека сумі,  зазначеній  на  самому чеку;
- строк дії;
- достатність залишку  ліміту  за  чековою  книжкою  для оплати чека;
- наявність на  ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та даних чекодавця (прізвища,  ім'я, по батькові - фізичної особи, даних документа, що засвідчує цю особу).
Після зазначеної перевірки чекодержатель відриває  розрахунковий чек від корінця,  ставить на звороті чека та корінці календарний штемпель і підписує цей чек, а також робить відмітку у відомості про прийняті до оплати розрахункові чеки. У разі здійснення фізичною особою розрахунку  за  одноразовим розрахунковим  чеком  працівник  підприємства  торгівлі  або сфери послуг  ставить  на  зворотному  боці  цього  чека  свій  штамп  і календарний штемпель, підписує його та робить відмітку у відомості про прийняті до оплати чеки.
Чекодержатель  здає  в  банк  розрахункові  чеки  разом з трьома примірниками реєстру чеків  -  якщо  рахунки чекодавця  і  чекодержателя відкриті в одному банку,  і в чотирьох примірниках - якщо рахунки чекодавця і  чекодержателя  відкриті  в різних банках. Реєстри чеків складаються в розрізі банків-емітентів згідно з вимогами  до  заповнення  реквізитів.
Суми розрахункових чеків,  що оформлені  з  порушенням, викреслюються з реєстру чеків з виправленням його загального підсумку,  і такі чеки повертаються  чекодержателю  під підпис на першому примірнику цього реєстру. Якщо чекодавець  і  чекодержатель  обслуговуються  в   одному банку,  то  після  перевірки  правильності  заповнення  реквізитів розрахункових чеків і  реєстру  чеків  банк  на  підставі  першого примірника  реєстру  чеків  списує  кошти  з  відповідного рахунку чекодавця та зараховує їх на рахунок чекодержателя.
У разі   здійснення   клієнтами   різних  банків  розрахунків розрахунковими чеками банк чекодержателя приймає чеки  з  реєстром чеків  і  разом  з  другим  та  третім  примірниками цього реєстру інкасує їх до  банку-емітента.  У  цьому  разі  кошти  на  рахунок чекодержателя  зараховуються  банком,  що його обслуговує,  тільки після отримання їх від банку-емітента.Останній примірник реєстру чеків повертається чекодержателю з відміткою про оплату, якщо клієнти обслуговуються в одній установі банку,  або з відміткою про дату прийняття його  на  інкасо,  якщо клієнти обслуговуються в різних банках. Банк-емітент,  отримавши розрахунковий чек разом з  двома примірниками реєстру чеків, перевіряє:
- належність чека до цього банку;
- відповідність підписів та   відбитка   печатки   чекодавця заявленим банку в картці зі зразками підписів та відбитка  печатки або наявність напису "За дорученням від ________"
(дата)
- чи не  перевищує  сума  чека  граничної  суми  ліміту чекової книжки;
- належність номера  чека  до  номерів  чеків  виданої  чекової книжки та дотримання строків дії чекової книжки;
- відповідність оформлення чека вимогам законодавства.
Зробивши  перевірку,  банк-емітент  на  підставі  першого примірника  реєстру  чеків  списує  кошти  з  рахунку чекодавця та перераховує їх на рахунок чекодержателя.  Сплачений  розрахунковий чек разом   з   примірником   реєстру   чеків   залишається   в банку-емітенті.  На  розрахунковому  чеку  ставиться  штамп  банку "Проведено".
Банк-емітент  може  відмовитися від оплати розрахункового чека, якщо   чек або  реєстр  чеків  заповнено  з  порушенням  вимог законодавства або є виправлення, замість підпису стоїть факсиміле; якщо чек виписаний чекодавцем на суму, більшу, ніж заброньована на аналітичному рахунку "Розрахунки чеками".
У разі  відмови  за  цих  причин  оплатити  розрахунковий чек банк-емітент  викреслює  цей  чек  з  реєстру   чеків,   виправляє загальний  підсумок  і не пізніше наступного робочого дня надсилає його до банку  чекодержателя.  Одночасно  банк-емітент  повідомляє електронною   поштою   банк  чекодержателя  про  причини  неоплати розрахункового чека. Банк чекодержателя, отримавши розрахунковий чек і  повідомлення про причини неоплати цього чека,  списує суму реєстру чеків  з  відповідного позабалансового рахунку групи "Документи та цінності,  що  прийняті  і  відіслані  на  інкасо"   та   повертає розрахунковий   чек   чекодержателю  із  зазначенням  причин  його неоплати.У  разі  ненадходження  коштів  банк  чекодержателя після закінчення 10 календарних днів від дати інкасування розрахункового чека  здійснює  запит  електронною  поштою  до банку-емітента щодо причин неоплати цього чека. Банк-емітент, отримавши запит, не пізніше наступного робочого дня має дати відповідь банку чекодержателя, який повідомляє про це чекодержателя. У разі неотримання відповіді  банк  чекодержателя  повідомляє про  це  чекодержателя  і після закінчення 20 календарних днів від дати  інкасування  розрахункового  чека   списує   його   суму   з відповідного позабалансового рахунку групи "Документи та цінності, що прийняті і відіслані на інкасо" як нереальну щодо отримання.
Невикористані  розрахункові  чеки після закінчення строку дії чекової книжки або використання ліміту  підлягають  поверненню до банку-емітента,  який їх погашає. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії чекової книжки або клієнт може  поповнити  її ліміт у разі його використання.
Для поповнення ліміту  чекодавець  подає  до  банку  платіжне доручення разом   з відповідною  чековою  книжкою.  У  реквізиті  платіжного доручення "Призначення платежу" робиться напис "Поповнення ліміту за чековою книжкою,  номери  невикористаних розрахункових чеків з N _________ до N ________".
У разі   припинення клієнтом подальших розрахунків розрахунковими чеками до закінчення строку дії чекової  книжки  та наявності  за  нею  невикористаного ліміту чекодавець подає чекову книжку до банку разом з платіжним дорученням для зарахування невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого бронювалися кошти.
Якщо після  повного  використання  розрахункових   чеків   із чекової  книжки  її  ліміт буде невикористаним,  то чекодавцю може надаватися нова чекова книжка на суму невикористаного ліміту.  Для  цього  чекодавець подає до банку-емітента заяву на отримання нової  чекової книжки разом з використаною чековою книжкою  та  корінцями використаних розрахункових чеків.
Відповідальний виконавець  банку,  перевіривши  за  корінцями використаних  розрахункових  чеків залишок невикористаного ліміту, робить у реєстраційній картці в графі "Примітка" у рядку,  в якому був зроблений запис щодо видачі цієї книжки, напис "Залишок ліміту  перевірений",  після  чого  повертає  чекодавцю  чекову  книжку  з корінцями.
Строк дії  нової  чекової  книжки  встановлюється  з  дня  її видачі.
Чекодавець   має   періодично   перевіряти   правильність використання  уповноваженими  ним  особами  розрахункових  чеків і відповідність оплачених розрахункових чеків документам постачальників, на оплату яких вони видавалися. На зворотному боці корінця останнього виданого розрахункового чека робиться  відмітка про  таку перевірку за підписом головного бухгалтера чекодавця або його  заступника.  Чекодавець  має  звіряти   суми   на   корінцях розрахункових  чеків  з  отриманими від банку-емітента виписками з рахунку чекодавця,  з якого здійснювалась оплата цих розрахункових чеків.
У  разі  втрати  чекової  книжки  (розрахункового   чека) чекодавець  має  подати  до  банку-емітента  заяву із зазначенням   номерів невикористаних розрахункових чеків. Відповідальний  виконавець  банку-емітента  робить у реєстраційній картці у графі "Примітка"  відмітку  про  номери загублених розрахункових чеків. Кошти в   сумі   невикористаного   ліміту   чекової книжки повертаються   клієнту   на  підставі  його  платіжного  доручення.   У разі втрати фізичною особою розрахункового чека,  який  був виданий  для  одноразового  розрахунку,  кошти  повертаються їй не раніше ніж через 10 календарних днів після закінчення  строку  дії розрахункового чека.
У разі відмови банку-емітента оплатити розрахунковий  чек чекодержатель  має  право  пред'явити до чекодавця в установленому порядку претензію,  а в разі її часткового або повного  відхилення чекодавцем - звернутися з позовом до суду.
Чекодавець, якому видана чекова книжка  (розрахунковий  чек), відповідає  за  неправильне  використання розрахункових чеків,  за збитки у разі передавання чекової книжки або окремих розрахункових чеків іншій особі,  втрати або крадіжки, а також через зловживання осіб, уповноважених на підписання розрахункових чеків. У разі  порушення клієнтом порядку розрахунків розрахунковими чеками банк може позбавити його права користуватися цим  платіжним інструментом,   якщо   це   передбачено   умовами   договору   про розрахунково-касове обслуговування.
Розрахунок чеком здійснюється за схемою, наведеною на рис. 1 .

Рис. 1. Розрахунки чеками.
1 – постачальник передає товар покупцеві; 2 – покупець передає чек постачальнику; 3 – постачальник передає чек у свій банк; 4 – банк постачальника направляє чек для оплати в банк покупця; 5 – банк платника списує кошти з рахунка покупця товару; 6 – банк платника повідомляє платника про списання коштів; 7 – банк платника переказує банку постачальника відповідні кошти; 8 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника ; 9 – банк постачальника повідомляє постачальника про зарахування коштів на його рахунок.
З метою встановлення єдиних пра­вил і порядку проведення уповноваженими банками  та  фінансовими установами операцій із чеками в іноземній валюті на території України, а також відповідно до  законів "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність" Правління НБУ постановою № 520 від 29 грудня 2000 p. затвердило Положення "Про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України".
Відповідно до цього положення розрахунки між резидентами за допомогою чеків у іно­земній валюті на території України забороняються.
Використання чеків в іноземній валюті при розрахунках за зовнішньоекономічними операціями суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України дозволяється, якщо:
- у зовнішньоекономічному договорі зазначено, що чек виписується нерезидентом на резидента, які є сторонами договору;
- чек виписаний нерезидентом для сплати за товар або для використання його як застави згідно з чинним законодавством України або гарантії забезпечення виконання  зобов’язань  перед  резидентом. У чеку  має  зазначатися  призначення платежу;
- нерезидентом-чекодавцем є банк, держава (в особі уповноваженого державного органу), міжнародна організація, корпорація, страхова компанія. Чекодавці мають міжнародний довгостроковий кредитний рейтинг, підтверджений в бюлетені провідних рейтингових агенцій світу, який на дату складання чека належить до групи “інвестиційний клас”.
В Україні застосовуються іменні та дорожні чеки в іноземній валюті.
Чеки подані чекодержателем у банк (установу) до сплати, повинні мати чітко визначені реквізити. У разі відсутності цих реквізитів чек вважається недійсним, повертається че­кодержателю і не приймається банком (установою) на інкасо.
Іменний чек – це розрахунковий документ, що виражений в іноземній валюті, тобто є письмовим розпорядженням юридичної особи-нерезидента або фізичної особи-нерезидента, яка виписала чек (чекодавець), платнику про виплату певної суми коштів чекодержателю, зазначеному в чеку , або іншій особі за нотаріально посвідченою довіреністю за рахунок наданого платнику грошового покриття.
Іменний чек не підлягає передаванню, за винятком випадків передбачених чинним законодавством України.
На іменному чеку зазначають термін його дії. Якщо тако­го запису немає, термін дії становить 6 місяців із дня видачі чека.
Чеки сплачуються за пред'явленням за рахунок коштів чекодавця.
Банк (установа) на території України приймає від чекодержателя іменні чеки  в іноземній валюті до сплати лише на інкасо.
Банк (установа) приймає до сплати і на інкасо чеки від фізичних осіб — резидентів та нерезидентів  на підставі заяви  про приймання  до сплати на інкасо чеків у іноземній валюті.
Одержавши кошти за чеками від плат­ника, банк (установа) за попередньою домовленістю із власником чеків повідомляє його про надходження  коштів, а також назву і місцезнаходження банку, де їх можна одержати.
Фізичні особи (резиденти й нерези­денти), які мають у банку (установі) по­точний рахунок в іноземній валюті, мо­жуть одержати покриття за чеками на свій рахунок, номер якого зазначають у заяві про приймання до сплати на інкасо чеків в іноземній валюті. Фізичні особи (резиденти й нерези­денти), які не мають у банку (установі) поточного рахунку в іноземній валюті, одержують кошти за чеком готівкою. За бажанням фізичної особи (рези­дента чи нерезидента) сума іноземної ва­люти за чеком може бути продана банку (установі) за курсом її купівлі, що діє на день здійснення операції, при цьому фізичній особі-нерезиденту, крім касових валютних ордерів, надається довідка.
Юридичним особам (резидентам) ко­шти за чеками попередньо зараховують на розподільчий рахунок в іноземній ва­люті, відкритий для них банком (устано­вою), відповідно до "Правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України", затверджених постано­вою Правління Національного банку  № 127 від 18.03.1999 року
Представництву юридичної особи-нерезидента кошти за чеками зарахову­ються на рахунки згідно з нормативно-правовими актами НБУ.
Дорожній чек — розрахунковий доку­мент, що виражений в іноземній валюті та використовується як засіб міжнарод­них розрахунків неторговельного характеру і є грошовим зобов'язанням че­кодавця виплатити зазначену в чеку су­му чекодержателю (одержувачу, влас­нику), підпис якого проставляється у зазначеному місці під час продажу.
Дорожні чеки емітуються в певному номіналі. Виписують їх на одного влас­ника, рідше на двох. Підписи власника чи двох власників ставляться у зазначе­ному місці в день продажу. Чеки на двох власників можуть використовуватися ними обома. Будь-який із двох підписів є дійсним при одержанні готівкових коштів за чеком.
Термін дії дорожніх чеків необмежений.
Банки, які згідно із чинним законодавством мають спеціальний дозвіл Національного банку на ввезення бланків дорожніх чеків в Україну, мають право укладати угоди з іншими банками-резидентами щодо подальшої реалізації цих бланків в Україні.
Зауважимо: чековий обіг може успішно розвиватися лише в країні з розвинутою банківською системою, де банки мають постійних клієнтів. Адже отримувач чека (чекодержатель) пови­нен бути  впевненим, що одержаний ним чек буде сплачено (а в деяких ви­падках — сплачено негайно). Лише за такої впевненості він прийматиме чеки в оплату за належними йому платежами.
Застосуванню  чеків  як  платіжного  механізму  здебільшого  перешкоджає
незнання природи та порядку їх вико­ристання, а також брак позитивного досвіду. Проте ці перешкоди можна по­долати за умови серйозного державно­го підходу до цього платіжного ме­ханізму, усвідомлення переваги чеко­вих розрахунків.

 

Яндекс.Метрика >