...
Акредитивна форма безготівкових розрахунків PDF Печать E-mail

Акредитивна форма безготівкових  розрахунків

При виході українських підприємств на зовнішні ринки мають застосовуватися високоякісні й надійні форми безготівкових розрахунків.
Використання банківських переказів не відповідає вказаним критеріям. Так останнім часом викликала інтерес підприємців така форма розрахунків, як акредитив, що надійніше та безпечніше  як для імпортерів, так і для експортерів. Її використання дає гарантії, що, з одного боку, товар чи послуги будуть повністю і своєчасно оплачені, а з другого – що списання коштів із рахунка відбудеться тільки після виконання умов, визначених контрактом. Безперечно, це – дуже важливі переваги, особливо в умовах сучасної платіжної кризи.
Акредитив – це умовне грошове зобов’язання банку, яке видається ним за дорученням клієнта на користь його господарського партнера (контрагента)  за угодою, згідно до якої банк, що відкрив акредитив (банк-емітент), зобов’язується здійснити платіж постачальнику чи надати повноваження іншому банку із здійснення таких платежів за умови надання постачальником документів, що обумовлені акредитивом.
По суті акредитив є договором, що відокремлений від договору купівлі-продажу або іншого контракту,  на якому він  може базуватися, навіть якщо в акредитиві є посилання на них. За операціями з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань,  з якими можуть  бути  пов'язані  ці документи.
При розрахунках акредитивом банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов’язаний виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги; надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.
Умови та порядок проведення  розрахунків  за  акредитивами  передбачаються  в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива  і не повинні  суперечити  чинному законодавству, у тому числі   нормативно-правовим   актам Національного банку. Якщо це  передбачено  в  тексті  договору,  то  розрахунки за акредитивами регулюються Уніфікованими правилами та  звичаями  для документарних   акредитивів   в  редакції  1993  року  (публікація Міжнародної торгової палати N 500) у  частині,  що  не суперечить чинному законодавству, у тому числі  нормативно-правовим актам Національного банку.
При розрахунках акредитивами в економічні відносини вступають такі суб'єкти:

- заявник акредитива – платник, який подав обслуговуючому банку заяву про відкриття акредитива;

- банк-емітент – банк, що відкрив акредитив своєму клієнту;

- бенефіціар – особа, якій призначений платіж або на користь якої відкрито акредитив;

- авізуючий банк – банк, який за дорученням банку-емітента авізує (сповіщає) акредитив бенефіціару без будь-якої відповідальності за його оплату;

- виконуючий банк – банк, який за дорученням банку-емітента здійснює платіж проти документів, визначених в акредитиві. Виконуючий банк залежно від операції за акредитивом, виконання якої доручено йому банком-емітентом, також може бути авізуючим банком.
Враховуючи різноманітність взаємовідносин між учасниками розрахунків,  на практиці застосовується низка різновидів акредитива.
Акредитиви бувають двох видів: грошовий та документарний.
Грошовий (циркулярний) акредитив – це такий акредитив, виплата з якого не зумовлена наданням комерційних документів.
Документарний  (товарний) акредитив – це акредитив, виплата з якого не проводиться без надання комерційних документів.
В свою чергу документарний акредитив буває:
u відкличний (поворотний);
u безвідкличний;
u підтверджений;
u переказний (трансферабельний);
u револьверний (відновлювальний);
u зустрічний (компенсаційний).
Відкличний  акредитив  може  бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який  час  без  попереднього  повідомлення бенефіціара  (наприклад,  у  разі недотримання умов,  передбачених договором,  дострокової відмови банком-емітентом від  гарантування платежів за акредитивом). Усі розпорядження про зміни умов відкличного  акредитива  або його  анулювання  заявник  може  надати  бенефіціару  тільки через банк-емітент,  який  повідомляє  виконуючий  банк,  а  останній  - бенефіціара. Виконуючий банк   не   має   права   приймати   розпорядження безпосередньо   від   заявника   акредитива   (за  винятком,  якщо банк-емітент є виконуючим банком). Але при цьому  треба отримати підтвердження від виконуючого банку про те,  що до часу  зміни  умов  або  анулювання акредитива  бенефіціаром не були представлені  документи  до оплати акредитива. Якщо так, то, незалежно від повідомлення про зміну умов  або  анулювання  акредитива,  вони підлягають оплаті.
Якщо в заяві на акредитив не вказаний його вид, то акредитив вважається безвідкличним.Безвідкличний  акредитив  -  це акредитив,  який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені тільки з згодою на це бенефіціара і банку-емітента. Умови акредитива є дійсними для  бенефіціара, поки він в письмовій формі не повідомить про згоду на внесення змін до нього банку, який авізував йому ці зміни. Прийняття часткових змін не дозволяється. Правда, бенефіціар сам може запропонувати платнику змінити умови акредитива або відмовитися від його використання, якщо таке було передбачено договором між ними. Якщо платник з цим погоджується, він повинен внести зміни в акредитив або відкликати його через банк-емітент, який надсилає відповідне повідомлення авізує) виконуючому банку.
Таким чином, безвідкличний акредитив  - це тверде зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку  та  в  строки,  визначені умовами акредитива,  якщо документи, що передбачені ним, подано до банку,  зазначеному в акредитиві або  банку-емітенту  та  дотримані  строки та  умови  акредитива. Зрозуміло,  що такий акредитив повністю задовольняє бенефіціара.
Підтверджений акредитив – це акредитив, при якому банк, через який відбувається оплата, бере на себе зобов’язання здійснити платіж зазначеної в акредитиві суми, незалежно від надходження коштів від банку-емітента.
Переказний акредитив  є рідкісною формою, за яким експортер передає  свої права на отримання коштів (повністю або частково) третім особам в своїй країні або за рубежем і дає відповідні вказівки виконуючому банку.
Револьверний акредитив – це акредитив, що відкривається не на повну суму платежів, а на її частину  й автоматично поповнюється (в міру виконання виплат за кожну чергову партію товарів) у межах встановленого загального ліміту  і терміну дії акредитива. Револьверний акредитив застосовується в розрахунках за регулярні поставки. Його переваги – немає потреби знову і знову оформляти акредитив, скорочуються додаткові витрати на цю процедуру.
Зустрічний акредитив – засіб фінансування угоди шляхом виставляння в одному і тому ж банку акредитивів, умови яких збігаються (за винятком цін та рахунків-фактур).
За способом гарантування платежу акредитиви бувають:
? покриті -   акредитиви,   для  здійснення  платежів  за  якими завчасно бронюються кошти  платника  в  повній  сумі  на  окремому рахунку  в банку-емітенті або у виконуючому банку.  Кошти заявника акредитива  бронюються  на  аналітичному рахунку "Розрахунки за акредитивами" відповідних балансових рахунків. Таким чином, кошти вилучаються з господарського обороту і    “заморожуються” на період розрахунків. Тому такі акредитиви не є вигідними для покупця;
? непокриті -  акредитиви,  оплата  за якими,  у разі тимчасової відсутності   коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту, про що між банком і заявником укладається договір гарантії.  Банки звичайно відкривають такі акредитиви надійним позичальникам. Природно, гарантія та кредит надаються на платній основі.Залежно від способу контролю за дотриманням умов договору  виділяють акредитиви з акцептом документів бенефіціара уповноваженим   платника та   без акцепту.
Використання акредитивної форми розрахунків обумовлюється в угоді   між постачальником та покупцем, в якій указують конкретні умови розрахунків за акредитивом, строк його дії, вид акредитиву, спосіб його виконання, банк постачальника і покупця.
Для  відкриття  акредитива клієнт подає до банку-емітента заяву на акредитив за  формою додатка 7 не менше ніж у трьох примірниках, та  в разі   відкриття   покритого   акредитива  -  відповідні  платіжні доручення.
Заповнення всіх реквізитів на акредитив є обов’язковим, і в разі відсутності хоча б одного з них  акредитив не відкривається. Треба пам'ятати, що умови акредитива повинні бути так складені, щоб, з одного  боку,  вони  давали  змогу  банкам   без   ускладнень   їх проконтролювати,  з іншого - забезпечували б інтереси сторін,  які використовують акредитив. Акредитив повинен містити тільки ті умови, які банк може перевірити документарно.
Банк-емітент, прийнявши  заяву,  визначає  спосіб   виконання акредитива,  авізуючий  та  виконуючий банки і здійснює відповідні бухгалтерські записи.
Акредитив вважається відкритим після того,  як  здійснено відповідні   бухгалтерські   записи   за  рахунками  та  надіслано повідомлення про відкриття та умови акредитива бенефіціару. Дата виконання платіжних доручень, наданих разом із заявою на акредитив, і дата повідомлення бенефіціару мають збігатися.
У разі відкриття покритого акредитива клієнт подає заяву, як   правило,  у  чотирьох  примірниках.  Перший  примірник  заяви банк-емітент обліковує за відповідним позабалансовим рахунком,  що призначений для обліку акредитивів,  другий  - разом з випискою з рахунку він видає заявнику  як  розписку  банку про відкриття акредитива,  третій та четвертий,   як   правило,   використовуються   для   інформування виконуючого банку та бенефіціара про умови акредитива.
На відкриття непокритого акредитива платник подає заяву в чотирьох  примірниках.  У  реквізиті  заяви  "Вид  акредитива" має додатково зазначатися "непокритий". Перший примірник заяви в цьому разі обліковується банком-емітентом за позабалансовим рахунком, що призначений для обліку непокритих акредитивів. Виконуючий банк  обліковує  примірник заяви або повідомлення, отриманий  від  банку-емітента,  за   відповідним   позабалансовим рахунком,  що призначений  для  обліку   акредитивів.  Такий облік ведеться окремо від   обліку повідомлень  про  відкриття  покритих акредитивів.
Банк-емітент інформує   виконуючий   (авізуючий)  банк   про   відкриття акредитива  шляхом  надсилання  йому електронною поштою (електронне  повідомлення),  або  іншими  засобами   зв'язку,   що передбачені договорами між банками, заяви або повідомлення. Заяву або повідомлення банк-емітент  надсилає  авізуючому банку не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви від клієнта.
Про відкриття   та умови акредитива виконуючий (авізуючий) банк повідомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення від  банку-емітента  (авізуючого банку).
Після відвантаження продукції (виконання  робіт,  надання послуг) бенефіціар подає виконуючому банку потрібні документи,  що передбачені умовами акредитива,  разом з  реєстром  документів  за акредитивом. Виконуючий  банк  ретельно  перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання всіх умов акредитива і в разі  порушення хоча  б однієї з умов не проводить виплати за акредитивом,  про що інформує бенефіціара і надсилає повідомлення до банку-емітента для отримання  згоди  на оплату документів з розбіжностями.  Зазначене повідомлення має містити повний  перелік  розбіжностей  з  умовами акредитива, виявлених під час перевірки.
У разі неотримання відповіді протягом семи  робочих  днів після   відправлення   повідомлення   або  надходження  негативної відповіді виконуючий банк повертає бенефіціару  всі  документи  за  акредитивом,  зазначивши  на  зворотному  боці  першого примірника реєстру документів за акредитивом причини повернення документів  і засвідчивши  цей  запис  підписами  відповідального  виконавця  та працівника,  на якого покладено функції  контролера,  і  відбитком штампа банку.Якщо  умовами  акредитива  передбачено  акцепт   заявника акредитива, то для його здійснення уповноважена особа заявника має подати бенефіціару: документ, що засвідчує її особу; зразок її підпису,  засвідчений  заявником  акредитива  (якщо його немає у виконуючому банку); доручення, видані заявником акредитива,  щодо її повноважень.
На  документах,  які за умовами акредитива мають бути акцептовані, уповноважена особа робить такий напис:

У  виконуючому  банку відповідальний виконавець перевіряє наявність акцептного напису та відповідність його поданому зразку.
Виплати бенефіціару за акредитивом,   кошти   за   яким заброньовано у  виконуючому  банку,  здійснюються  з  аналітичного рахунку "Розрахунки за акредитивами".
Списання коштів з  аналітичного  рахунку  "Розрахунки  за акредитивами"   виконуючий   банк  здійснює  на  підставі  першого примірника реєстру документів за акредитивом,  що наданий разом  з іншими документами, що відповідають умовам акредитива.
Перший примірник   реєстру документів за акредитивом залишається   в   документах  дня  виконуючого  банку,  другий  (з потрібними відмітками банку про дату  одержання  та  виконання)  - видається  бенефіціару,  третій  та  четвертий  примірники разом з документами,  передбаченими умовами  акредитива,  надсилаються  до банку-емітента,  в  якому  третій  примірник  використовується для списання суми заяви з  відповідного  позабалансового  рахунку,  що призначений  для  обліку  акредитивів,  а  четвертий  -  видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.
Якщо  виконуючий  банк  за  рахунок  заброньованих коштів оплатив документи з розбіжностями без повідомлення  банку-емітента та  отримання  відповідних  повноважень і в разі подальшої відмови банку-емітента від оплати  зазначених  документів,  то  виконуючий банк зобов'язаний відшкодувати сплачену суму.
Виконуючий банк під час використання акредитива, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті,  перевіряє за дорученням цього банку виконання  всіх  умов  акредитива  за  поданим  бенефіціаром реєстром  документів  за  акредитивом  та  іншими документами,  що передбачені акредитивом.
Четвертий  примірник  реєстру  (з  потрібними  відмітками банку про  дату  одержання)  виконуючий  банк  видає  бенефіціару, третій  -  використовує  для  списання  суми  заяви на акредитив з відповідного позабалансового рахунку,  що призначений  для  обліку акредитивів (після надходження коштів від банку-емітента),  перший та другий примірники реєстру документів  за  акредитивом  разом  з іншими документами надсилає до банку-емітента.
Банк-емітент,  зробивши  перевірку  виконання  всіх  умов акредитива,  на  підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з  аналітичного  рахунку  "Розрахунки  за акредитивами" і перераховує їх на рахунок бенефіціара.
Перший  примірник  реєстру  документів   за   акредитивом банк-емітент   зберігає  в  документах  дня  банку,  а  другий  (з потрібними відмітками банку про дату  одержання  та  виконання)  - видає   заявнику   акредитива   разом   з  іншими  документами  за акредитивом.
Якщо   своєчасно   одержати   кошти  з  рахунку  заявника акредитива неможливо (у разі  оплати  за  акредитивом  за  рахунок кредиту),  то  банк-емітент  до  вирішення  цього питання згідно з умовами договору обліковує заборгованість заявника  акредитива  за балансовим рахунком, що призначений   для   обліковування короткострокових  кредитів.  Одночасно   банк-емітент   списує   з відповідного  позабалансового  рахунку,  що призначений для обліку акредитивів,  ту  суму,   що   була   виплачена   за   акредитивом бенефіціару.
У всіх акредитивах  обов'язково  має  передбачатися  дата закінчення  строку  і місце подання документів для платежу.  Дата, яку зазначено в заяві, є останнім днем для подання бенефіціаром до оплати   реєстру   документів   за   акредитивом   та  документів, передбачених умовами акредитива.  Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитива, який зазначений у заяві.
У день закінчення строку дії акредитива,  кошти  за  яким заброньовані  у  виконуючому банку,  останній в кінці операційного дня меморіальним  ордером  списує  кошти  з  аналітичного  рахунку "Розрахунки  за  акредитивами"  та  перераховує  в банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли.
Банк-емітент зараховує  одержані  кошти  на  рахунок заявника акредитива   та   списує відповідну суму з відповідного  позабалансового   рахунку, що
призначений для обліку акредитивів.
Про  закриття   непокритого  акредитива   в   зв'язку із закінченням  строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими засобами зв'язку,  що передбачені  договором  між  банками,  та списує суму акредитива з відповідного позабалансового рахунку,  що призначений  для  обліку акредитивів.
Після отримання   повідомлення   про   закриття акредитива банк-емітент списує відповідну суму з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.
Акредитив,  кошти  за яким заброньовані в банку-емітенті, закривається  ним   після   закінчення   строку,   зазначеного   в акредитиві,   з   додаванням   нормативного   строку   проходження документів спецзв'язком від виконуючого  банку  до  банку-емітента або  після  отримання  від  виконуючого  банку  підтвердження  про невиконання акредитива.
У   кінці   операційного  дня  банк-емітент  меморіальним ордером перераховує кошти з аналітичного  рахунку  "Розрахунки  за акредитивами"   на   рахунок   заявника   акредитива   і  надсилає повідомлення виконуючому банку  для  їх  списання  з  відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.
Анульований   банком-емітентом відкличний акредитив закривається в день надходження повідомлення про його анулювання.
Схему здійснення розрахунків з використанням акредитивної форми наведено на рис. 1.

Рис. 1. Розрахунки з використанням акредитива.
1 – покупець доручає банку, що його обслуговує, відкрити акредитив; 2 – банк покупця відкриває акредитив; 3 – банк покупця сповіщає покупця про відкриття акредитива; 4 – банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива постачальнику на конкретну суму; 5 – банк постачальника сповіщає постачальника про відкриття акредитива; 6 – відвантаження товару; 7 – покупець повідомляє банк про виконання умови акредитива, тобто дає наказ про розкриття акредитива; 8 – банк покупця переказує банку постачальника суму коштів з акредитива; 9 – банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника; 10 – банк постачальника повідомляє про це свого клієнта.
Розрахунки акредитивами широко використовуються в міжнародних економічних відносинах. Акредитивна форма розрахунків хоча і гарантує вчасність і повноту платежу постачальникові за відвантажені товари чи надані послуги, однак вона сповільнює оборот грошей, тому що вимагає депонування покупцем  певної грошової суми ще до того, як здійснений сам акт куплі-продажу товарно-матеріальних цінностей. В  наших умовах ця форма розрахунків є засобом адаптації системи безготівкових розрахунків до нових ринкових відносин в умовах кризової економіки.

 

Яндекс.Метрика >