...
Різноманітність класу Ракоподібні. Лабораторна робота № 5 «Вивчення пристосованості у зовнішній будові ракоподібних до середовища існування» PDF Печать E-mail

 

Мета: ознайомити учнів з різноманітністю ракоподібних, показати їх роль в екосистемах і їхнє значення для людини

Обладнання й матеріали: підручник [1], зошити [2], [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати різноманітність ракоподібних, їхню роль в екосистемах і значення для людини.

Базові поняття й терміни: ракоподібні, різноманітність ракоподібних.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний етап

Перевірка домашнього завдання

Учитель перевіряє в зошиті [2] наявність виконаної лабораторної роботи № 5 «Вивчення пристосованості у зовнішній будові ракоподібних до середовища існування». Запитує, що залишилося незрозумілим, чи були труднощі у її виконанні, відповідає на питання школярів.

II.Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення питання

Якщо у вас є акваріум, то ви, звичайно, купували для рибок корм — сушених дафній. Що це за тварини — дафнії?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Різноманітність ракоподібних

Ракоподібні у школярів звичайно асоціюються з річковим раком. На цьому уроці необхідно показати, що крім річкового раку існує безліч ракоподібних, які мають інші розміри й виглядають інакше, наприклад дафнії, якими годують акваріумних риб.

Більшість ракоподібних — водні організми. Вони живуть у морях, океанах, озерах, річках, калюжах і у вологих місцях. Деякі представники цієї групи тварин ведуть сидячий спосіб життя. Наприклад, морські жолуді й морські качечки прикріплюються до днища суден або до плаваючих на поверхні предметів і разом з ними переміщаються. Від приполярних областей до тропічних лісів можна зустріти наземних ракоподібних — мокриць, краба пальмового злодія.

Умовно всіх ракоподібних поділяють на дві групи: вищі й нижчі раки.

Нижчі раки (дафнія, циклоп) живуть у відкритих водоймах. Розміри їхнього тіла від декількох міліметрів до одного-двох сантиметрів. Більшість із них входить до складу планктонів і бентосу. Серед них є травоїдні, хижаки й паразити.

Дафнії здатні ширяти в товщі води й виконувати різкі стрибки, звідси їхня друга назва — водяні блохи. Тіло цих рачків поміщено у двостулкову черепашку, з якої стирчать голова й гіллясті вусики. У дафній в тілі накопичуються крапельки жиру, які видно крізь прозорі покрови. Живляться дафнії, відфільтровуючи з води різні водорості, найпростіших і бактерії. Так, одна дафнія магна за добу здатна з’їсти до 40 мільйонів одноклітинних організмів.

Циклони одержали своє ім’я на честь міфічного одноокого велетня. На чолі у цих ракоподібних одне око. їхні рухи дуже схожі на «фігури» вищого пілотажу. Циклопи — хижаки. Вони нападають на коловерток, інших рачків і подібних собі. Циклопи не отруйні, але бувають заражені паразита.ми людини.

Представником вищих раків є річковий рак. Зустрічається в річках, струмках. На дні річки і в обривах рак вириває нірку глибиною більше 25 см. У нірці він відсиджується в спеку, а взимку рятується від холоду, закриваючи вхід мулом. Річковий рак веде нічний спосіб життя. Навесні самка відкладає яйця, які прикріплють до черевних ніжок і всюди носить із собою. На початку літа з них з’являються раченята. Кілька днів вони залишаються сидіти під черевцем матері. Першого літа вони швидко ростуть і линяють 10 разів, другого літа — 5 разів. Живуть раки майже 20 років.

Вусоногі рачки, морські жолуді й морські качечки ведуть у дорослому стані нерухливий спосіб життя. Передній кінець їхнього тіла перетворюється в орган прикріплення — плоску широку підошву або м’ясисту стеблинку. Зовні тіло захищене раковиною, що складається із пластинок карбонату кальцію. Прикріплюючись до днищ кораблів, вусоногі значно гальмують хід суден і збільшують витрату палива. Кораблі доводиться ставити в доки, щоб очищати днища.

Раїси-самітники. Черевце рака-самітника не має твердого покриву. Для захисту вони звичайно поселяються в порожніх мушлях черевоногих молюсків або стеблах бамбука. Рак-самітник може жити в симбіозі з актиніями й іншими кораловими поліпами.

Краб пальмовий злодій легко піднімається на пальми висотою 20 м, клішнями зрізує кокосові горіхи й на землі їх розкриває.

2. Роль ракоподібних в екосистемах, їхнє значення для людини

Ракоподібні мають велике значення в природі й господарстві людини. Незліченна кількість ракоподібних, що населяють морські й прісні води, служить їжею для багатьох видів риб, китоподібних та інших тварин. Дафнії, циклопи, бокоплави — чудовий корм для прісноводних риб і їхніх личинок. Багато дрібних ракоподібних живиться фільтраційним способом, тобто відціджує грудними кінцівками харчову суспензію. Завдяки їхній харчовій діяльності стає світлішою природна вода й покращується її якість.

Чимало видів великих ракоподібних є промисловими, наприклад омари, краби, лангусти, креветки, річкові раки. Морські ракоподібні середніх розмірів використовуються людиною для приготування поживної білкової пасти.

Ряд ракоподібних веде паразитичний спосіб життя. Наприклад, коропова воша — шкірний паразит коропових риб. Деякі із зяброногих раків, наприклад щитень, під час масового розвитку завдають відчутної шкоди молоді риб, вирощуваної в ставкових господарствах. Деякі види циклопів є проміжним хазяїном стьожкових червів (наприклад, стьожака широкого).

IV.Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі працюють із малюнками на с. 90, 91, ознайомлюючись із різноманітними ракоподібними тваринами.

Потім вони читають текст про ракоподібних на с. 89—91. Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 1—2 на с. 91.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. ЗО—31].

V.Самостійна робота учнів

У зошиті [2], або [3, вкладиш, с. 6] школярі виконують лабораторну роботу № 5 -«Вивчення пристосованості у зовнішній будові ракоподібних до середовища існування ».

Потім учні ознайомлюються з рубрикою «Запам’ятайте найважливіше» на с. 91, при необхідності записують висновки в зошит.

VI.Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII.Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 21, відповісти на запитання 3, 4 після параграфа на с. 91.

У зошиті [3, с. 30—31] виконати завдання.

 

Яндекс.Метрика >