...
Конспект уроку: Тварини в екосистемі PDF Печать E-mail

 

Мета: ознайомити учнів із різноманітністю способів життя тварин і розповісти про зв’язок тварин з іншими компонентами екосистем.

Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати різноманітність способів життя тварин і різноманітність зв’язків тварин із іншими компонентами екосистем.

Базові поняття й терміни: тварини, спосіб життя тварин, взаємозв’язок в екосистемах.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I.Організаційний етап

II.Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності я

Обговорення питання

Як тварини взаємозалежать одна від одної? Які зв’язки існують у тварин з іншими організмами, які живуть поруч?

III.Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Різноманітність способу життя тварин

Відповідаючи на запитання на початку уроку, учні звернуть увагу на деякі зв’язки тварин з іншими організмами. Спираючись на цю інформацію, можна продовжити розмову про спосіб життя тварин і їхнє місце в екосистемах.

Спосіб життя тварин надзвичайно різноманітний. Навіть якщо вони живуть в одному середовищі, наприклад, водному, проте їхні способи життя будуть відрізнятися. Річкові раки освоюють річки й озера із чистою водою, мулистим дном і стрімчастими глинистими берегами, акули — товщу морської води, камбала — морське дно. їхні способи життя відрізняються. Але найбільше розмаїття способів життя спостерігається у ссавців.

Серед ссавців — мешканців тропічних лісів — виділяються, наприклад, південноамериканські лінивці, павукоподібні мавпи, деякі південноазіатські ведмеді, все або майже все життя яких проходить у кронах дерев. Тут вони годуються, відпочивають і розмножуються. У зв’язку з таким способом життя у видів цієї групи розвинулися різноманітні пристосування. Ведмеді й куниці лазять по деревах за допомогою гострих пазурів, лемури й мавпи мають хапальні лапи. У деяких південноамериканських мавп, деревних мурахоїдів і опосумів розвинутий чіпкий хвіст. Мавпи гібони здійснюють стрибки, попередньо розгойдуючись як маятник на передніх кінцівках. Своєрідне пристосування для пасив планеруючого польоту розвинене у летяг і південноазіатських шерстокрилів.

Серед мешканців лісів є звірі, що ведуть суворо наземний спосіб життя (лось, справжні олені, козуля, африканська окапі). Ліс служить їм укриттям, гілки й листя дерев — почасти кормом.

Ссавці, що живуть у відкритих просторах, мають різні форми й ступінь спеціалізації. У копитних і деяких хижаків досить гострий зір, їхній швидкий біг допомагає при значних переходах у пошуках корму й води, при переслідуванні. Швидкість перегону у деяких тварин така (у км/год.): бізон — 40—45, жирафа — 45—50, дикий осел — 50—55, зебра — 60—65, газель Томсона — 75—80; а з хижаків: лев — 75—80, гепард — 105—115. Житла або тимчасових притулків копитні ссавці не влаштовують і народжують на поверхні землі розвинутих дитинчат, здатних уже в перші дні пересуватися разом із матір’ю.

Досить різноманітні види стрибучих звірів, які є в різних систематичних групах і в різних країнах. Такими є пустельні азійські тушканчики (гризуни), американські кенгурові пацюки (гризуни), африканські стрибунці (комахоїдні), австралійські кенгуру (сумчасті). Характерна риса цих звірів — «рикошетний» біг: стрибки вперед і збоку вбік, ніби підскакування внаслідок нерівностей ґрунту. Довгий хвіст відіграє роль балансира й керма. Швидкість пересування вони розвивають до 20 км/год.

Підземні ссавці — високо спеціалізована, але порівняно нечисленна група. Представники її є серед різних рядів і в багатьох країнах. Такими є євразійські й північноамериканські кроти (комахоїдні), євразійські сліпаки й сліпачки (гризуни), африканські грабарі (гризуни), австралійські сумчасті кроти. Спосіб прокладання підземних ходів у різних видів різний. Кроти риють більшими, вивернутими назовні передніми лапами, обертаючись навколо осі тіла. У сліпаків і сліпачків лапи слабкі, риють вони різцями нижньої щелепи, а лапами лише викидають землю. Система нір у цих тварин дуже складна, але тільки незначна їх частина служить власне житлом, а інша — ходами, що утворилися під час пошуків їжі.

У водних звірів різний ступінь пристосування до життя у воді. Один з видів тхорів — норка селиться завжди на берегах водоймищ, де влаштовує нори, але корм добуває як у воді (рибу, амфібій), так і на суші (дрібних гризунів). Істотних змін, порівняно з наземними тхорами, у її організації немає. Більш тісно пов’язана з водою річкова видра, що добуває корм головним чином у воді (рибу, амфібій); наземні гризуни в її раціоні відіграють незначну роль. Плаває й пірнає вона добре.

Ластоногі — справжні водні звірі, але розмножуються лише поза водним середовищем — на льодах або на березі. Повністю водні звірі — китоподібні й сиренові, здатні до розмноження у воді.

Нарешті, треба згадати про види ссавців, що переміщаються в повітрі. Можна виявити ряд тварин від таких, що перескакують з дерева на дерево, до здатних до активного польоту. У білок якоюсь мірою роль парашута, що визначає початкові елементи планерування, грає розпластане під час стрибка тіло з витягнутими кінцівками й розчесане надвоє опушення хвоста. Більш спеціалізовані летяги й шерстокрили мають шкірясті складки між передніми й задніми лапами. У шерстокрила складки розташовані й між задніми лапами і хвостом. Таке пристосування не тільки дозволяє планерувати при спуску по пологій лінії, але й служить для поворотів у повітрі, й навіть для незначного підняття. Летяги можуть планерувати на відстаньЗО—60 м, а шерстокрили на 130—140 м.

До активного польоту (за допомогою крил) із ссавців здатні тільки рукокрилі. Вони будуть докладно охарактеризовані у відповідній частині посібника.

Наприкінці розповіді важливо підкреслити дивне розмаїття способу життя тварин, пов’язавши його з різними умовами існування.

2. Взаємозв’язок тварин у природі

Існує взаємозв’язок між самими тваринами. Наприклад, є стосунки, які корисні й для одних, і для інших. У місцях існування носорогів, наприклад, водяться волячі птахи. Вони харчуються дрібними тваринами, які живуть на шкірі носорога й турбують його. Таким чином, носоріг забезпечує птаха їжею, а він у свою чергу звільняє його від паразитів і попереджає лементом про наближення небезпеки. Цей птах особливо допомагає носорогові в той час, коли він спить.

Взаємовигідні стосунки існують у деяких видів мурах з попелицями — дрібними комахами, що живуть на молодих пагонах рослин. Мурахи харчуються солодкими виділеннями попелиць і одночасно захищають їх від птахів. Рак-самітник поселяє на черепашці, в якій розмістився, актинію. Актінія живиться залишками їжі рака й жалкими щупальцями захищає його від різних ворогів.

Між деякими тваринами існують і такі стосунки, які корисні для однієї із сторін і нешкідливі для іншої. Риба-причепа, наприклад, за допомогою присосків прикріплюється до тіла акули й таким чином пересувається разом з нею та харчується залишками її здобичі.

Є взаємини, при яких особини одних видів тварин харчуються особинами інших видів. Такі взаємини характерні, наприклад, для жука плавунця й малька риби, вовка й зайця, щуки й карася, сонечка й тлі. Хижаки мають велике значення в природі: вони стримують надмірне розмноження травоїдних тварин і одночасно зменшують поширення серед них різних хвороб.

Але є багато прикладів взаємозв’язків тварин і з іншими компонентами екосистем.

Так, життя будь-якої тварини прямо або опосередковано пов’язане з рослинами. Рослини — джерело кисню й необхідна їжа травоїдних тварин. Зайці й лосі, наприклад, харчуються соковитою травою, корою й пагонами дерев і чагарників, дрозди — плодами горобини й інших рослин. Деякі тварини вживають у їжу навіть деревину.

Травоїдні тварини у свою чергу служать здобиччю хижаків. Отже, з рослинами пов’язане не тільки життя зайця або лося (безпосередній харчовий зв’язок), але й вовка (непрямий зв’язок).

На рослинах птахи й деякі звірі будують гнізда й виводять у них потомство. Зарості рослин приховують тварин від їхніх ворогів і від спеки. Значення рослин у житті тварин настільки важливе, що існування їх без рослин було б неможливим.

З іншого боку, тварини відіграють помітну роль у житті рослин. Одні з них (бджоли, чимало видів метеликів, жуків, мух) здійснюють перехресне запилення рослин, інші (птахи, звірі, комахи) сприяють поширенню в природі насіння і спорів.

Чимало тварин впливають на рослинний світ. Деякі з них знищують насіння рослин і тим самим сильно впливають на поновлення рослинності. Так, розмноженню дуба в більшості місць заважає поїдання жолудів лісовими мишами й іншими звірятами.

Є тварини, які ламають, витоптують рослини. Деякі з них, особливо при великій чисельності, дуже впливають на рослинність. Сарана, наприклад, поїдає всі рослини на великих площах. Відомі випадки, коли кози, знищуючи рослини, перетворювали чималі території в пустелі.

Залежні один від одного тварини й рослини утворюють біологічні співтовариства, або біоценози. Рослини й тварини ставка, наприклад, утворюють один біоценоз, мешканці болота — інший, мешканці хвойного лісу — третій. Зв’язок міме мешканцями біоценозів здійснюється в основному через живлення. Заєць-біляк, наприклад, харчується рослинами, а зайцем — лисиця й вовк. Харчові зв’язки, які встановлюються в біоценозах, називають ланцюгами живлення.

IV.Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі працюють із малюнками на с. ЗО, 31, ознайомлюючись із взаємозв’язками тварин у природі. Потім вони читають текст «Взаємозв’язки тварин у природі» на с. 31, 32 і текст про Чорноморський біосферний заповідник на с. 32. Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 4, 5 на с. 32.

Після цього учні ознайомлюються з «Енциклопедичною вставкою» на с. 34, 35. Учні ознайомлюються з рубрикою «Запам’ятайте найважливіше» на с. 32 і виконують завдання рубрики «Готуємося до тематичного оцінювання» на с. 33.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. 8, 9].

V.Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VI.Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 8, відповісти на запитання 1—3 після параграфа на с. 32, прочитати висновки на с. 36. У зошиті [3, с. 8, 9] виконати завдання.

 

Яндекс.Метрика >