...
Конспект уроку: Тварини та навколишнє середовище PDF Печать E-mail

 

Мета: дати загальне уявлення про впливи факторів середовища на тварин, показати різноманітність пристосувань тварин до впливу різних факторів середовища.

Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати вплив факторів середовища на тварин і пристосування тварин до впливу різних факторів середовища.

Базові поняття й терміни: фактори середовища, пристосування до факторів середовища.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І.Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення проблемної ситуації або питання

Які фактори середовища можуть впливати на тваринні організми?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. ВПЛИВ факторів середовища на тварин

Середовище існування організмів — це та частина природи, у якій вони живуть, відчуваючи на собі різноманітний її вплив, і, у свою чергу, самі впливають на неї. Всі організми перебувають у певних, оточуючих їх умовах середовища, що включають все неживе й живе навколо них.

Фактори середовища — це ті умови, які впливають на організми. Серед них, як вам відомо, розрізняють три основні групи:

фактори неживої природи;

фактори живої природи;

фактори, пов’язані з людською діяльністю.

Фактори неживої природи — це температура, світло, вологість, сольовий і газовцй склад, вітер або течії, рельєф і ін. Одні з них, наприклад світло й температура, визначають поширення по Землі багатьох тварин. Інші, наприклад ґрунт, рельєф, вологість, кількість опадів, часто визначають утворення сукупності рослин, а разом з ними і тварин, що їх населяють.

Фактори живої природи — це усі види живих істот, що впливають одна на одну. Між різними організмами, у тому числі між рослинами і тваринами, склалися різноманітні зв’язки й стосунки. Головні з них — це зв’язки живлення. Зелені рослини на світлі створюють органічні речовини з неорганічних. Органічними речовинами рослин живляться травоїдні тварини (численні комахи, птахи, гризуни, копитні).

Зв’язки й стосунки між тваринами також можуть бути найрізноманітнішими. Наприклад, хижацтво — коли тварини одного виду поїдають особин іншого виду. Крім того, між різними організмами можуть бути паразитичні стосунки, за яких один із них (паразит) використовує іншого (хазяїна) як джерело їжі або місце постійного чи тимчасового перебування.

Людську діяльність, що впливає на життя організмів, називають антропогенним фактором. Сюди належать як безпосередній вплив людини на ті чи інші організми (наприклад, полювання, рибна ловля), так і непрямий. Так, при вирубуванні лісу людина не знищує тварин безпосередньо, однак знищує їхнє середовище існування.

Деякі фактори середовища залишаються протягом тривалого часу більш-менщ постійними. Більшість змінюється як протягом доби (наприклад, температура, освітленість, вологість), так і протягом сезонів року (температура, довжина дня, утворення сніжного покриву). Нарешті, спостерігаються кліматичні зміни, що відбуваються за роки й десятиліття. Відповідні зміни відбуваються й у життєдіяльності тварин.

2. Пристосування тварин до впливу різних факторів середовища

У процесі еволюції у тварин виникають пристосування (адаптації) до певних умов існування. Адаптації стосуються різних сторін життєвих процесів і тому можуть бути декількох типів.

Морфологічні адаптації пов’язані зі зміною будови тіла. Наприклад, поява перетинок між пальцями ніг у водоплавних тварин (амфібій, птахів тощо), густого шерстяного покриву в північних ссавців, довгих ніг і довгої шиї у болотних птахів, гнучкого тіла У норних хижаків (наприклад, у ласки) і т. п. У теплокровних тварин при просуванні на північ відзначається збільшення середніх розмірів тіла, що зменшує тепловіддачу. У придонних риб формується плоске тіло (скати, камбала тощо).

Захисне забарвлення також є адаптацією, яка важлива для видів тварин, що не мають ефективних засобів захисту від хижаків. Завдяки захисному забарвленню тварини стають менш помітними на місцевості.

На півночі частіше зустрічається біле або світле забарвлення, що допомагає маскуватися на снігу (полярні ведмеді, полярні сови, песці, дитинчата ластоногих — біляки й ін.). У ряду тварин з’явилося забарвлення, утворене чергуванням світлих і темних смуг або плям, що робить їх менш помітними в чагарниках, густих заростях (тигри, молоді кабани, зебри, плямисті олені й ін.). Деякі тварини здатні дуже швидко змінювати забарвлення залежно від умов (хамелеони, восьминоги, камбала й ін.)

Маскування полягає в тому, що форма тіла і його забарвлення роблять тварин схожими на листки, сучки, гілки, кору або колючки рослин. Часто зустрічається у комах, що живуть на рослинах.

Деякі види комах, що мають отруйні або пахучі залози, мають яскраве застережливе забарвлення. Тому хижаки, які один раз зіткнулися з ними, надовго запам’ятовують це забарвлення й більше не нападають на таких комах (наприклад, оси, джмелі, сонечка, колорадські жуки й ряд інших).

Мімікрія — це забарвлення й форма тіла сумирних тварин, що наслідують своїх отруйних родичів. Наприклад, деякі неотруйні змії схожі на отруйних. У деяких метеликів на крилах є великі плями, які нагадують очі хижаків.

Крім морфологічних є й фізіологічні адаптації. Цей тип адаптації пов’язаний з перебудовою обміну речовин в організмі. Наприклад, поява теплокровності й терморегуляції у птахів і ссавців. У більш простих випадках — це пристосування до певних форм їжі, сольового складу води, високих або низьких температур, вологості ґрунту й повітря тощо.

Поведінкові адаптації пов’язані зі зміною поведінки в тих або інших умовах. Наприклад, турбота про потомство приводить до кращого виживання молодих тварин.

Всі пристосування доцільні лише для певних умов середовища, у яких вони виробилися. При зміні цих умов адаптації можуть втратити свою цінність або навіть завдати шкоди організмам, що їх мають. Наприклад, біле забарвлення зайців, добре захищаюче їх на снігу, стає небезпечним у малосніжні зими або під час сильних відлиг.

IV.Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі розглядають малюнки на с. 248—250. Потім вони читають текст параграфа на с. 248—250.

Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 1—3 на с. 250.

Робота із зошитом

Виконати Завдання в зошиті [3, с. 84—85].

V.Самостійна робота учнів І

Учні ознайомлюються з рубрикою «Запам’ятайте найважливіше» на с. 250, при необхідності записують висновки в зошит.

VI.Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII.Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 55, відповісти на запитання 4, 5 після параграфа на с. 250.

У зошиті [3, с. 84—85] виконати завдання.

 

Яндекс.Метрика >