...
Конспект уроку: Тип Плоскі черви. Клас Війчасті черви PDF Печать E-mail

 

Мета: познайомити учнів із загальною характеристикою типу Плоскі черви, показати різноманітність плоских червів.

Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати особливості представників типу Плоскі черви, їхню різноманітність.

Базові поняття й терміни: плоскі черви, війчасті черви.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення питання

Чому більшість людей не дуже люблять червів? Як ви думаєте, із чим це може бути пов’язано?

ІІІ.Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Загальна характеристика типу Плоскі черви

Нелюбов до червів визначається багатьма причинами. І тим, що вони можуть бути паразитами людини й викликати хвороби, і тим, що про червів просто дуже мало знають. Знання про червів, безумовно, змінюють ставлення до них. Це можна перевірити й на цьому уроці, повідомивши школярам інформацію про червів і запитавши, чи змінилося після цього їхнє ставлення до цієї групи тварин.

До типу Плоскі черви належить майже 25 тисяч видів тварин. Частина з них — вільноживучі хижаки, що живуть у морях і прісних водоймах, інші — паразити хребетних тварин і людини, що викликають різні захворювання. Розміри тіла червів — від часток міліметра до 10 метрів.

Тип включає три класи: Війчасті, Сисуни й Стьожкові черви.

Тіло у плоских червів, відповідно, плоске, форма листоподібна (у війчастих і сисунів) або стьожкоподібна (у стьожкових червів).

Уперше у тваринному світі у представників цього типу розвинулася двостороння (білатеральна) симетрія тіла, тобто через тіло можна провести тільки одну поздовжню площину симетрії, що поділяє його на дві дзеркально подібні частини. Крім ектодерми та ентодерми вони мають ще й середній зародковий листок — мезодерму. Тому їх вважають першими тришаровими тваринами. Наявність трьох зародкових листків дає основу для розвитку різних органів і систем органів.

Стінку тіла утворює шкірно-м’язовий мішок — сукупність зовнішнього одношарового епітелію й розташованих під ним декількох шарів м’язів — кільцевих, поздовжніх, косих і спинно-черевних. Тому тіло плоских червів здатне виконувати складні й різноманітні рухи. Порожнина тіла відсутня/тому що простір між стінкою тіла й внутрішніми органами заповнено пухкою масою клітин — паренхімою. Вона виконує опорну функцію й служить у якості депо запасних живильних речовин.

Травна система складається із двох відділів: ектодермальної передньої кишки, представленої ротом і мускулистою глоткою, здатною у хижих війчастих червів вивертатися назовні, проникати усередину жертви й висмоктувати її вміст, і сліпо замкнутої ентодермальної середньої кишки. У багатьох видів від головних ділянок середньої кишки відходить безліч сліпих відгалужень, що проникають в усі частини тіла й постачають їх поживними розчиненими речовинами. Неперетравлені залишки їжі виводяться через рот.

Видільна система наявна у вигляді протонефридіїв. Через видільні пори виводиться надлишок води й кінцеві продукти метаболізму (переважно сечовина).

Нервова система представлена парним головним ганглієм і поздовжніми нервовими стовбурами, що відходять від нього, з’єднаними кільцевими перемичками. Нервові стовбури утворені розташованими по всій його довжині тілами нервових клітин і їхніх відростків. Такий тип організації нервової системи називається стовбурним або нервовою системою ступінчатого типу. У всіх плоских червів розвинені органи дотику, хімічного чуття, рівноваги, а у вільноживучих — ще й зору.

Плоскі черви за рідкісним винятком — гермафродити. Запліднення внутрішнє, перехресне.

У прісноводних війчастих червів розвиток прямий, а в морських — із планктонною личинковою стадією. У паразитичних червів (сисунів і стьожкових червів) цикли розвитку є складними з наявністю однієї або декількох личинкових стадій і зміною декількох хазяїв.

2. Клас Війчасті черви

Клас Війчасті черви, або Турбелярії. Найбільш звичайні представники цієї групи — планарії, що живуть у ставках і річках. Війчасті черви живуть або у воді, або в ґрунті. Паразитів серед них мало. Тіло вкрите війками, а в епідермісі знаходяться численні залози, що виробляють слизуватий секрет.

Клас Війчасті черви нараховує майже 3000 видів, що живуть у морських і прісних водоймах, рідко в ґрунті. Представником вільноживучих війчастих червів є біла (молочна) планарія, яка живе в прісних водоймах.

Планарія має тіло листоподібної форми довжиною 1—2 см, з розширеним переднім і загостреним заднім кінцем. Тіло планарії утворене шкірно-мускульним мішком, укритим одношаровим війчастим епітелієм. Між епітеліальними клітинами розташовані шкірні залози, що виділяють слиз. Під епітелієм є три шари м’язових волокон (кільцевий, діагональний і поздовжній). За рахунок скорочення шкірно-мускульного мішка й биття війок планарія може плавати в товщі води й плазувати по субстрату.

Травна система планарії складається з передньої й середньої кишки, що закінчується сліпо. Рот розташовується на черевному боці й веде до ектодермальної глотки, що переходить у середню кишку ентодермального походження. Кишечник має три основні розгалуження, від яких відходять сліпі відростки. Травна система замкнута сліпо, тому ротовий отвір служить також для викидання неперетравлених залишків. Травлення внутрішньоклітинне й порожнинне.

Уперше у війчастих червів з’являється видільна система. Вона представлена двома каналами, кожен з яких одним кінцем відкривається назовні. Ці канали багаторазово розгалужуються й дають початок більш вузьким канальцям, що закінчуються великими зірчастими клітинами, які розташовані в паренхімі. Зірчасті клітини вбирають із паренхіми рідину. На внутрішній поверхні цих клітин у просвіт канальця відходить пучок війок. Коливання війок сприяють постійному надходженню рідини в канальці й далі по канальцям через протоки до видільних пор. Таку видільну систему називають протонефридіальною. Вона виконує функції осморегуляції й видалення продуктів обміну речовин.

Нервова система планарії складається зі скупчення нервових клітин: головного ганглія (вузла) і нервових стовбурів, що відходять від нього. Її головна особливість — концентрація нервових елементів на головному кінці. Між сусідніми нервовими стовбурами є система тонких перемичок. Це ступінчастий тип будови нервової системи.

Органи чуття представлені примітивними вічками, органами рівноваги — статоцистами (замкнутими мішечками з камінчиками з вуглекислого вапна усередині). У шкірі є дотикові клітини.

Розмноження планарій може відбуватися безстатевим і статевим шляхом. Безстатеве розмноження здійснюється поперечним поділом тіла на дві частини. Поділ починається поперечною перетяжкою тіла позаду глотки. Кожна половина регенерує відсутні частини тіла.

Війчасті черви — гермафродити. Сперматозоїди утворюються в численних насінниках, а яйцеклітини — у парних яєчниках, розташованих у передній частині тіла. Запліднення перехресне. У коконі розвиваються маленькі планарії.

IV.Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі працюють із малюнком на с. 64, ознайомлюються із внутрішньою будовою плоских червів. Потім вони читають текст про фізіологічні системи плоских червів на с. 64, 65.

Після цього вони заповнюють таблицю, запропоновану в запитанні 3 на с. 66.

Робота із зошитом

Виконати завдання в зошиті [3, с. 22—23].

V. Самостійна робота учнів

Учні ознайомлюються з рубрикою «Запам’ятайте найважливіше» на с. 66, при необхідності записують висновки в зошит.

VI.Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII.Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 15, відповісти на запитання 1, 2, 4—6 після параграфа на с. 66.

У зошиті [3, с. 22—23] виконати завдання.

 

Яндекс.Метрика >