...
Конспект уроку: Тип Кишковопорожнинні. Прісноводна гідра. Лабораторна робота № 3 «Вивчення будови прісноводної гідри» (на постійних мікропрепаратах) PDF Печать E-mail


Мета:
ознайомити учнів із загальною характеристикою кишковопорожнинних, розповісти про їхню різноманітність, провести лабораторну роботу з вивчення будови прісноводної гідри (на постійних мікропрепаратах).

Обладнання й матеріали: підручник [1], зошити [2], [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати основні ознаки будови кишковопорожнинних і представників кишковопорожнинних (обладнання й матеріали для лабораторної роботи зазначені в тексті самої лабораторної).

Базові поняття й терміни: тип Кишковопорожнинні, гідроїдні, сцифоїдні медузи, коралові поліпи, жалкі клітини, кишкова порожнина.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I.Організаційний етап Перевірка домашнього завдання

Учитель перевіряє в зошиті [2] наявність виконаної лабораторної роботи № 3 «Вивчення будови прісноводної гідри». Запитує, що залишилося незрозумілим, чи були труднощі її виконанні, відповідає на питання школярів.

II.Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення питання

Як ви думаєте, чому від медузи, що потрапила на берег, залишається тільки «мокре місце»?Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Загальна характеристика типу Кишковопорожнинні

Розповідаючи про двошарових тварин, слід звернути увагу на те, що складаються вони всього із двох шарів клітин. Тому медуза в основному складається з мезоглеї — рідини між двома тонкими шарами клітин, це й визначає те, що від неї залишається тільки «мокре місце».

Кишковопорожнинних налічується понад 9 тисяч видів. Це нижчі, переважно морські, багатоклітинні тварини, прикріплені до субстрату або плаваючі в товщі води.

Незважаючи на велике розходження у зовнішній будові й розмірах тіла кишковопорожнинні мають спільні риси організації.

Тіло кишковопорожнинних утворене двома шарами клітин: зовнішнім — ектодермою і внутрішнім — ентодермою, між якими знаходиться безструктурна речовина — мезоглея. Вони мають радіальну або променеву симетрію тіла, що сформувалася у зв’язку із прикріпленим або малорухомим способом життя.

Для кишковопорожнинних характерні дві життєві форми: сидячий поліп і вільно плаваюча медуза. Обидві форми можуть чергуватися в життєвому циклі того самого виду. Однак деякі групи кишковопорожнинних не мають стадії медузи або втратили життєву форму поліпа.

До складу зовнішнього й внутрішнього шарів тіла кишковопорожнинних входять кілька видів клітин, різних за будовою й виконуваними функціями. Серед них є особливі жалкі клітини, що служать засобом захисту й нападу організму, які не зустрічаються у тварин інших типів.

Травна система кишковопорожнинних примітивна й складається зі сліпо замкнутої кишкової порожнини й ротового отвору. Перетравлювання їжі починається в кишковій порожнині під дією ферментів, а закінчується в спеціалізованих клітинах ентодерми, тобто існує порожнинне й внутрішньоклітинне травлення.

У кишковопорожнинних уперше з’являється нервова система дифузійного типу, що складається з рівномірно розміщених у тілі нервових клітин, з’єднаних між собою відростками, й утвореною нервовою сіткою. Розмноження відбувається як безстатевим, так і статевим способом. Незавершене до кінця безстатеве розмноження — брунькування — викликає у ряду видів утворення колоній. Багато кишковопорожнинних — це різностатеві тварини, але зустрічаються й гермафродити. Запліднення здійснюється у воді, тобто є зовнішнім.

Тип Кишковопорожнинні поєднує три класи: Гідроїдні, Сцифоїдні медузи й Коралові поліпи. 2. Різноманітність кишковопорожнинних

Найпростіше побудовані кишковопорожнинні — це гідроїди, гідроїдні поліпи й гідромедузи. Колонії гідроїдних поліпів, як правило, дрібні, й розглянути їх можна лише в акваріумах. Багато гідроїдів схожі на мереживні гілочки.

У життєвому циклі гідроїдів чергуються два покоління — бентосні поліпи, що розмножуються брунькуванням, і планктонні медузи, «відповідальні» за статеве розмноження. Зміст цього явища простий — планктонні медузи, на відміну від прикріплених поліпів, дозволяють виду розселятися. Існують гідроїди, які утворюють змішані колонії, що складаються з поліпів і невідбрунькованих до кінця медуз. Причому колонії ці можуть бути не тільки прикріплені, але й вільно плаваючі. Планктонних колоніальних гідроїдів виділяють в окремий підклас сифонофор.

У колонії сифонофор роль окремих особин, як медуз, так і поліпів, зведена до ролі спеціалізованих органів. Виходить уже не колонія, а якийсь надорганізм. Зверху колонії розташовується пневматофор — видозмінена медуза, що виконує одночасно роль поплавця, який підтримує всю колонію на плаву, і вітрил, що забезпечує їй рух силою вітру. Залозисті клітини пневматофора можуть виділяти газ, що дозволяє спливати угору, а розслаблення спеціального м’яза-замикача викликає зменшення кількості газу й занурення. Під міхуром на стовбурі колонії розташовуються плавальні дзвони (також медузи), потім гастрозоїди — мисливці, що збирають корм, а за ними — гонофори, побудовані як медузи й утримуючі статеві залози.

Фізалія з підкласу сифонофор, що отримала за яскраве забарвлення назву «португальський військовий кораблик», є одним із найбільш небезпечних мешканців моря. Отрута фізалій нагадує за своєю нервово паралітичною дією отруту кобри. Введення навіть невеликої кількості отрути лабораторним тваринам було для них смертельним. Для людини отрута сифонофори також украй небезпечна. Описано випадки загибелі людей після великих опіків, нанесених її жалким апаратом.

Найнебезпечніші для людини медузи й корали також зараховуються до класу гідроїдів. Контакт із невеличкою далекосхідною медузою — хрестовичком може вартувати купальникові життя.

До цієї ж групи зараховуються несправжні вогняні корали, які можуть серйозно травмувати шкіру при дотику. Нерідко після опіків на шкірі утворюються виразки, які довго не загоюються. З вогняними коралами, наприклад, можна зустрітися поруч з берегами Ейлата (Ізраїль).

Другий клас типу Кишковопорожнинні — Сцифоїдні медузи.

У сцифоїдних медуз тіло має вигляд парасольки з підвішеними до неї знизу довгими щупальцями. Слово «медуза» у більшості людей асоціються саме із цією групою. Сцифомедузи набагато крупніші гідромедуз: діаметр парасольки арктичної медузи досягає 2 метрів. Тіло медуз завжди прозоре й дуже ніжне, драглисте. При скороченні парасольки медузи досить швидко плавають.

Третій клас кишковопорожнинних — Коралові поліпи. Це найчисленніша група кишковопорожнинних. Серед її представників чимала кількість форм, схожих на рослини.

Тверді колоніальні рифоутворюючі коралові поліпи найвідоміші, але не єдині, представники цього класу. До них належать також актинії, м’які корали, морське пір’я, морські віяла, морські пальці, ювелірні корали (чорний і червоний) і багато інших цікавих тварин.

Коралові поліпи — як одиночні, так і колоніальні тварини. Лише у деяких з них утворюється вапняний або роговий кістяк. У цих тварин немає зміни поколінь, і медуз вони не утворюють. Крім мікроскопічних личинок, які короткий час проживають у планктоні, все життя коралових поліпів проходить на дні, до якого більшість із них прикріплена намертво, хоча деякі, наприклад актинії, можуть плазувати.

У м’яких коралів окремі поліпи не мають вапняного кістяка, і їхні колонії найрізноманітніших форм і забарвлення коливаються на рифах, па лях, каменях, як кущі на вітрі. У товщі води ці колонії не мають ваги, тому й без опорного кістяка вони досягають більших розмірів.

IV.Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі розглядають малюнки на с. 55, ознайомлюються із внутрішньою будовою прісноводної гідри.

Потім вони вивчають малюнки на с. 56, знаходять у тексті інформацію про основні типи клітин гідри.

V.Самостійна робота учнів

Учні виконують у зошиті [2] або [3, вкладиш, с. 4] лабораторну роботу № 3 «Вивчення будови прісноводної гідри» (на постійних мікропрепаратах).

Учні ознайомлюються з рубрикою «Запам’ятайте найважливіше» на с. 57, при необхідності записують висновки в зошит.

VI.Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII.Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 13, відповісти на запитання 2—6 після параграфа на с. 57.

У зошиті [3, с. 18—19] виконати завдання.

 

Яндекс.Метрика >