...
Конспект уроку: Історичний розвиток тваринного світу. Протерозойська ера. Палеозойська ера PDF Печать E-mail

 

Мета: ознайомити учнів з основними етапами історичного розвитку тваринного світу, подіями протерозойської й палеозойської ер.

Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати основні етапи історичного розвитку тваринного світу, події протерозойської й палеозойської ер.

Базові поняття й терміни: протерозойська ера, палеозойська ера.Тип уроку:комбінований.

Хід уроку

І.Організаційний етап

ІІ.Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення питання

Що ви знаєте про тварин, які заселяли Землю раніше, а потім зникли?

ІІІ.Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Основні етапи історичного розвитку тваринного світу

Історію Землі вчені розбивають на ери, ери — на періоди, періоди — на епохи. Основні етапи розвитку живої природи представлені в таблиці.


Таблиця. Етапи розвитку життя на Землі

Назва й тривалість ери, млн років

Вік, млн років

Періоди і їхня тривалість, млн років

Тваринний і рослинний світи

 

Кайнозойська, 67

67

Антропоген, 1,5

Поява людини. Сучасний рослинний і тваринний світи

 

Неоген, 23,5

Панування ссавців, птахів

 

Палеоген, 42

Бурхливий розквіт комах. Вимирання великих плазунів. Панування покритонасінних рослин

 

Мезозойська, 163

230

Крейдяний, 70

Поява вищих ссавців і справжніх птахів. Перевага костистих риб. Скорочення папоротей і голонасінних. Поява покритонасінних

 

Юрський, 58

Панування плазунів. Процвітання головоногих молюсків. Панування голонасінних

 

Тріасовий, 35

Початок розквіту плазунів. Поява перших ссавців, справжніх костистих риб

 

 

Палеозойська,

340

570

Пермський, 55

Розвиток плазунів. Виникнення звірозубих плазунів. Вимирання трилобітів. Зникнення кам’яновугільних лісів. Багата флора голонасінних

 

Кам’яновугільний

65—75

Розквіт земноводних. Виникнення перших плазунів. Поява літаючих форм комах, павуків, скорпіонів. Скорочення ареалу трилобітів. Розквіт папоротеподібних. Поява насінних папоротей

 

Девонський, 60

Розквіт щиткових. Поява кистеперих риб, стегоцефалів. Поширення на суші вищих спорових

 

Силурійський, ЗО

Розвиток коралів, трилобітів. Поява безщелепних хребетних — щиткових. Вихід рослин на сушу — псилофіти. Широке поширення водоростей

 

Ордовицький,60

Процвітання морських безхребетних

 

Кембрійський, понад 70

Широке поширення трилобітів, водоростей

 

Протерозойська, 2030

2700

Усі типи безхребетних. Поява первинних хордових

 

Архейська, 900

Можли-

во,

3500

Сліди життя незначні. Бактерії й водорості

В архейську еру атмосфера Землі була без кисню. На всій Землі переважав теплий і вологий клімат. У цей період широкого поширення набули різноманітні бактерії. Про це свідчать родовища вапняку й мармуру — порід органічного походження. В архейську еру з’являються організми еукаріоти й багатоклітинні організми.

У результаті змін клімату природним добором зберігалися організми, у яких формувалися пристосування, що відповідають середовищу існування. Це зумовило еволюцію живої природи, формування нових видів.

Наприкінці архейської ери з’явилися перші зелені водорості — еукаріоти — організми з оформленим ядром. Формування багатоклітиннихорганізмів поклало початок диференціації органів і тканин, спеціалізації клітин, їхньої пристосованості до виконання певних функцій.

2. Протерозойська ера

На початку протерозойської ери атмосфера, як і раніше, не містила кисню, однак клімат змінився: сформувалися кліматичні пояси, включаючи арктичний, з’явилися сезонні зміни клімату. Нагромадження вільного кисню зумовило виникнення організмів — аеробів, які використовували його для дихання. Це створювало нові взаємини між організмами: деякі бактерії, рослини виділяли в навколишнє середовище кисень, синтезували органічні речовини, які використовувалися тваринами. У водах океану з’явилися багатоклітинні зелені водорості.

Предками багатоклітинних тварин були колоніальні організми.

Широкого поширення в протерозої набули кишковопорожнинні. Вони мали здатність рухатися, але радіальна симетрія тіла й відсутність м’язової тканини обмежували подальшу еволюцію цих тварин.

Еволюція тварин пішла шляхом формування двосторонньої симетрії тіла й м’язів. Ці ароморфози привели до виникнення плоских червів. Розчленовування тіла на сегменти у кільчастих червів також вважають ароморфозом, завдяки якому рухи стали значно різноманітніші. Це стимулювало подальший розвиток нервової системи, органів чуття, що давало значні переваги в боротьбі за існування. Від давніх кільчастих червів пішли членистоногі.

До кінця протерозою вже існували усі типи безхребетних: одноклітинні, губки, кишковопорожнинні, черви, членистоногі.

В океані з’явилися перші хордові тварини типу ланцетників. Виникнення хорди, що виконує роль кістяка, відіграло велику роль в еволюції хребетних, тому що у них збільшилися розміри тіла, став розвиватися головний мозок, ускладнилася поведінка.

3. Палеозойська ера

Палеозойська ера за своєю тривалістю — понад 300 млн років — перевершує усі наступні ери. Вона включає ряд періодів.

На початку ери, протягом кембрійського й ордовицького періодів, панує клімат «вічної весни», не відбуваються зміни пір року. Життя зосереджене у водах океану, де живуть різноманітні водорості й усі типи безхребетних тварин. У морях і океанах широко поширені трилобіти — безхребетні членистоногі тварини, що жили тільки в палеозої. Вони плазували по дну, зариваючись в мул. Розміри їхнього тіла досягали від 2—4 см до 50 см. В ордовицький період з’явилися перші хребетні — панцирні безщелепні.

У силурійський період змінюється клімат, формуються кліматичні пояси. Спостерігається наступ льодовика. Життя продовжує розвиватися у воді.

У цей період на Землі поширилися корали, різноманітні молюски. Поряд із трилобітами численні ракоскорпіони, що досягали в довжину двох метрів. Ці тварини жили у воді й дихали за допомогою зябер. До кінця палеозойської ери вони вимерли.

У силурійський період поширилися безщелепні панцирні «риби». Але вони тільки зовні нагадували риб. Насправді це особлива самостійна гілка хордових. Всі безщелепні жили в прісних водоймах і вели придонний спосіб життя. У порівнянні з першими хордовими безщелепні мали переваги в боротьбі за існування. їхнє тіло було захищено панциром, що складається з окремих пластин.

Наприкінці силуру в результаті горотвірних процесів збільшилася площа суші й створилися передумови для виходу рослин на сушу. Першими наземними рослинами були, очевидно, псилофіти й риніофіти. Вони з’явилися приблизно 440—410 млн років тому.

У девонський період від псилофітів пішли давні папороті, хвощі, плауни. У них формується коренева система, за допомогою якої вода з мінеральними солями поглинається із ґрунту. Серед інших ароморфозів варто назвати появу листя.

У девоні в морях з’явилися щелепнороті панцирні риби, що витиснули безщелепних. Формування кісткових щелеп — важливий ароморфоз, що дозволив їм активно полювати й перемагати в боротьбі за існування.

У девоні з’являються також дводишні й кистепері риби, у них поряд із зябровим виникало легеневе дихання. Ці риби могли дихати атмосферним повітрям. Дводишні риби перейшли до придонного способу життя. Зараз вони збереглися в Австралії, Африці, Південній Америці.

У кистеперих риб у прісних водоймах плавець за своєю будовою нагадував п’ятипалу кінцівку. Така кінцівка дозволяла рибам не тільки плавати, але й переповзати з однієї водойми в іншу. У наш час зберігся один вид кистеперої риби — латимерія, що живе в Індійському океані.

Від кистеперих риб пішли перші наземні хребетні — стегоцефали, які поєднують ознаки риб, земноводних і плазунів. Стегоцефали жили в болотах. Довжина їхнього тіла коливалася від декількох сантиметрів до 4 м. Їхня поява була пов’язана з рядом ароморфозів, серед яких важливе значення для життя на суші мало формування п’ятипалої кінцівки, легеневого дихання.

Протягом усього кам’яновугільного періоду, або карбону, панував теплий і вологий клімат. Суша покрилася болотами, лісами із плаунів, хвощів, папоротей, висота яких сягала більше 30 м.

Пишна рослинність сприяла формуванню родючих ґрунтів і утворенню родовищ кам’яного вугілля, за що цей період і отримав назву кам’яновугільного.

У карбоні з’являються папороті, що розмножуються насінням, перші ряди літаючих комах, плазуни. В еволюції тварин відбуваються ароморфози, які зменшують їх залежність від водного середовища. У плазунів збільшується запас живильних речовин у яйцеклітині, формуються оболонки, що захищають зародок від висихання.

У пермський період відбуваються сильні горотвірні процеси, клімат стає більш сухим. Це призвело до широкого поширення голонасінних рослин і тварин-плазунів.

IV.Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Робота з підручником

Школярі працюють із малюнками на с. 253—254, потім вони читають текст на с. 253—254.

Перевірити свої знання учні можуть, відповівши на запитання 1—4 на с. 256.

V.Самостійна робота учнів

Учні ознайомлюються з рубрикою «Запам’ятайте найважливіше» на с. 255, при необхідності записують висновки в зошит.

VI.Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII. Домашнє завдання

У підручнику [1] прочитати § 57, с. 253—254.

 

Яндекс.Метрика >