...
Конспект уроку: Розселення рослин у природі PDF Печать E-mail

 

Мета. Сформувати в учнів уявлення про поширення рослин на планеті та чинники, які це зумовили.

Основні поняття і терміни: тундра, тайга, хвойні, листопадні, тропічні ліси, степи, чапараль, савани, пустелі.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда, пояснення); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв’язування проблемних ситуацій); самостійна робота учнів з підручником (методичний прийом “Ключові слова”).

Обладнання: фізична карта світу, кліматична карта світу, карта “Природні зони світу”, таблиці із зображенням рослин різних природних зон, ярусності лісу.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

Етапи уроку

Час, хв.

1.

Організаційний момент.

1

2.

Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

10

3.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

3

4.

Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

15

5.

Узагальнення і систематизація вивченого.

10

6.

Підсумки уроку, аргументація оцінок.

5

7.

Домашнє завдання.

1

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Тестова перевірка знань:

1. Такі чинники, як температура, освітленість, вологість і газовий склад атмосфери, характеризують середовище існування:

а) водне;

б) організм;

в) наземно-повітряне;

г) ґрунт.

2. Для водного середовища визначальними чинниками для існування рослин є:

а) тиск; б) сольовий склад;

в) освітленість;

г) швидкість течій.

3. Ґрунт як середовище існування характеризується:

а) невеликим коливанням температури;

б) високою концентрацією кисню;

в) високою вологістю.

4. На організми, які живуть на поверхні інших істот, впливають різні чинники довкілля, а на ті, що мешкають усередині організму хазяїна, ці чинники діють лише опосередковано:

а) так;

б) ні.

5. Для фотосинтезу рослинам необхідні промені:

а) ультрафіолетові;

б) видимі;

в) інфрачервоні.

6. Температура середовища існування істотно впливає на:

а) процеси обміну речовин;

б) розмноження організмів;

в) дихання.

7. До економного споживання вологи і підтримання її вмісту на постійному рівні у рослин виробились такі пристосування:

а) потовщення покривної тканини листків;

б) збільшення кількості продихів;

в) занурення кореневої системи глибоко в ґрунт.

8. Підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері:

а) підвищує продуктивність фотосинтезу;

б) гальмує процеси дихання;

в) спричиняє виникнення парникового ефекту.

9. Наземним організмам дозволяє мігрувати у товщу ґрунту і там переживати період низьких або високих температур:

а) висока вологість;

б) невелике коливання температур;

в) висока теплоємність.

10. На поверхні та у верхніх шарах ґрунту мешкають:

а) гриби;

б) лишайники;

в) водорості.

11. Рослини, які є паразитами і напівпаразитами:

а) омела;

б) повитиця;

в) любка дволиста;

г) петрів хрест.

12. В атмосфері міститься найбільше:

а) кисню;

б) азоту;

в) вуглекислого газу.

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Подумайте, чому рослини, які ростуть на півночі нашої планети, скажімо, у тундрі, морфологічно відрізняються від таких самих за видом рослин нашої місцевості. Від чого це залежить? Чому у різних зонах нашої планети різна рослинність?

Учні висувають гіпотези, наприклад, що на півночі протягом цілого року холодно, а в нашій зоні — ні, що, можливо, різні ґрунти і випадає різна кількість опадів тощо.

Отже, сьогодні ми розглянемо, як рослини розселилися на Землі, від чого конкретно це залежить та на що впливає.

План

1. Характеристика тундри і тайги.

2. Широколисті ліси.

3. Степи, чапараль, савани.

4. Пустелі.

5. Листопадні тропічні та вічнозелені тропічні дощові ліси.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

1. Демонстрація. Робота з картами. Вчитель демонструє фізичну карту світу, кліматичну карту світу і природних зон світу. Завдання для учнів: порівняти ці три карти і спробувати виявити певні закономірності. Учні роблять припущення, що кількість опадів, середньорічна температура, висота над рівнем моря і природні зони тісно пов’язані й зумовлюють одне одного. Вчитель узагальнює, що розміщення рослин на поверхні землі здебільшого зумовлене двома головними факторами неживої природи — температурою і кількістю опадів.

2. Пояснення з демонстрацією карт.

Характеристика тундри і тайги

Тундра (у Північній півкулі — на північ від тайги). Клімат дуже холодний з полярним днем і полярною ніччю, середньорічна температура нижча за —5 °С. За кілька тижнів короткого літа земля розмерзається не більш ніж на 1 метр углиб. Опадів менш ніж 200-300 мм на рік. Рослинність: відсутні дерева, переважають лишайники, мохи, злаки й осоки, карликові або такі, що стеляться, кущі (брусниця, чорниця, карликова береза). Ґрунти тундри — бідні.

Тайга (північні райони Європи, Азії та Північної Америки). Клімат: довга і холодна зима, багато опадів випадає у вигляді снігу. Рослинність: панують вічнозелені хвойні ліси (ялина, ялиця, сибірська кедрова сосна, сосна) з потужною лісовою підстилкою. Багато боліт і озер. Ґрунти підзолисті та дерново-підзолисті — малопотужні й бідні.

Широколисті ліси

Поширені у Західній Європі, Східній Азії, сході CШA. Клімат сезонний із зимовими температурами нижче 0° С, опадів 750-1500 мм на рік. Рослинність: панують ліси із широколистих листопадних порід дерев заввишки до 35-45 м (дуб, бук, клен), у підліску - кущі, мохи, лишайники, потужна лісова підстилка. Ґрунти бурі лісові. У цих районах людство розвинуло найбільшу цивілізацію, тому значна частина широколистих лісів замінена штучними екосистемами.

Степи, чапараль, савани

Степи помірної зони (в Євразії, центр Північної Америки — прерії, південний схід Південної Америки — пампаси, окремі райони Африки, Австралії, Нової Зеландії (тусоки). Клімат сезонний, літо від помірного теплого до жаркого, зимові температури нижче 0 °С, опадів 250-750 мм на рік. Рослинність: переважають дерновинні злаки заввишки до 2 м і вище в деяких преріях Північної Америки чи до 50 см, наприклад у степах Росії, з окремими деревами або кущами на вологих ділянках.

Ґрунти: чорноземи і каштанові. Більша частина степів сьогодні використовується під оранку, випасання худоби та сінокоси.

Чапараль (Середземномор’я, південний берег Австралії, у Каліфорнії, Мексиці та Грузії). Клімат м’який помірний, опадів 500-700 мм, випадають теплою зимою, літо сухе. Рослинність: дерева (лавр, вічнозелені дуби) і кущі з жорстким вічнозеленим листям. Ґрунти коричневі та сіро-коричневі.

Савани (Центральна і Східна Африка, Південна Америка, Австралія, значна частина південної Індії). Клімат сухий і жаркий більшу частину року, температура висока цілий рік, опади 750-1650 мм на рік, розподіляються нерівномірно сезонами (вологий і сухий сезони). Рослинність: густі трави — злаки з поодинокими листопадними деревами (баобаби, акації, пальми). Ґрунти червоні, червоно-бурі, коричнево-червоні.

Пустелі

Розташовані у деяких районах Африки, Близького Сходу і Центральної Азії, Великий Басейн і південний захід США, північ Мексики). Клімат дуже сухий, зі спекотним днем і холодними ночами, опадів менше 200-250 мм на рік. Рослинність: трави і подекуди кущі, багато рослин, так званих ефемерів, які швидко розвиваються після дощу. Кореневі системи у рослин добре розвинуті, поверхневі (швидко вбирають воду, що випадає під час дощу), або стрижневі, які проникають глибоко у ґрунт до рівня ґрунтових вод (30 м і глибше). Ґрунти світло-бурі, сіроземи.

Листопадні тропічні та вічнозелені тропічні дощові ліси

Листопадні тропічні ліси на планеті розташовані у тропічній частині Азії, Центральній Америці. Клімат зі зміною сухого (4-6 місяців) та вологого сезонів, середньорічна кількість опадів 800-1300 мм на рік. Рослинність: панують ліси. Домінують високі дерева, які у сухий сезон скидають листя. Нижній ярус утворюють вічнозелені дерева і кущі, із вічнозелених дерев цих екосистем найбільш відома пальма. Ґрунти червоні.

Вічнозелені тропічні дощові ліси поширені на півночі Південної Америки, у Центральній Америці, західній і центральній частині екваторіальної Африки, Південно-Східна Азія, прибережні райони північного заходу Австралії, острови Індійського та Тихого океанів. Клімат без змін сезонів у зв’язку з близькістю до екватора, середньорічна температура вища за 17 °С (зазвичай близько 28 °С), середньорічна кількість опадів перевищує 2000-2500 мм на рік. Рослинність: панують ліси. Дерева різної висоти утворюють три яруси. Кущі та трави практично відсутні. На стеблах і гілках дерев розвиваються так звані рослини-епіфіти, корені яких не досягають ґрунту, і дерев’янисті ліани, які вкорінюються у ґрунті й лізуть по дереву аж до його верхівки. Видове різноманіття рослин дуже багате. Ґрунти червоно-жовті, малопотужні, бідні на органічну речовину та мінеральні елементи.

5. Узагальнення і систематизація вивченого.

1. Робота з підручником. Методичний прийом “Ключові слова”: Учням пропонується прочитати текст, розділити його на частини та до кожної відшукати ключове слово. Утворити ланцюжок ключових слів, записати в зошиті. До дошки по черзі викликаються учні, які записують один під одним свої ланцюжки. Потім порівнюють їхній зміст, довжину й точність. Визначають кращий.

2. Виконання завдань практикуму.

А) Заповніть таблицю.

Природна зона

Середня температура

Середня кількість опадів

Ґрунти

Рослинність

Тундра

Тайга

Широколисті ліси

Степи

Чапараль

Савани

Пустелі

Листопадні тропічні та вічнозелені тропічні дощові ліси

Б) Проаналізуйте записи у таблиці (завдання А). Поясніть, які чинники зумовлюють таке розселення рослин на планеті.

6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, дати відповіді на запитання після параграфа.

 

Яндекс.Метрика >