...
Конспект уроку: Етичне ставлення людини до тварин PDF Печать E-mail

 

Мета: ознайомити учнів з біоетикою та її моральними установками.

Обладнання й матеріали: підручник [1], зошит [3] фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати етичне ставлення людини до тварин.

Базові поняття й терміни: біоетика.

Тип уроку: комбінований, вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I.Організаційний етап

II.Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговорення проблемної ситуації або питання

Як ви думаєте, чи є у тварин права?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

1. Етичне ставлення людини до тварин

Друга половина XX ст. побачила новий підхід до проблеми взаємин людини із тваринами. Якщо раніше захисники тварин не ставили питання про те, чи є у них якийсь моральний борг перед тваринами, то новий рух за права тварин, що виник наприкінці 60-х — початку 70-х рр. XX ст., проголосив, що такий моральний борг існує. Принести бачити в істоті іншого біологічного виду знаряддя досягнення своїх цілей — моральний рубіж, який залишилося подолати сучасному людству.

Один із найвидатніших учасників руху за права тварин Пітер Сінгер так визначає дискримінацію тварин: «Расист порушує принцип рівності, надаючи більшого значення інтересам своєї власної раси за рахунок інтересів іншої раси. Супротивник рівності статей порушує принцип рівності, віддаючи перевагу інтересам своєї статі. Аналогічним чином той, хто проводить дискримінацію за видом, допускає, щоб інтереси його виду ставилися вище від інтересів інших видів (не людини). Але у всіх випадках принцип той самий».

2. Права тварин

Як розуміти право тварини, її рівність із людиною? П. Сінгер пояснює це так: «Принцип рівності людських істот — це не опис передбачуваної фактичної однаковості: це припис, як ми повинні поводитися з людськими істотами». То як же ми повинні поводитися із тваринами?

Початком руху за права тварин можна вважати публікацію великої статті відомої письменниці Бріджит Брофі під заголовком «Права тварин» у 1965 році. Брофі писала: «Взаємини між людиною й тваринами являють собою безжалісну експлуатацію. Ми використовуємо їхню працю, ми поїдаємо їх і одягаємося в них. Ми використовуємо їх, щоб служити нашим забобонам: якщо раніше ми приносили їх у жертву нашим богам, то тепер ми приносимо їх у жертву науці й експериментуємо на їхніх нутрощах у надії, що, можливо, зовсім випадково — ми зможемо набагато чіткіше побачити наше сьогодення».

Рух за права тварин було розпочато й очолено високо освіченими людьми, філософами й психологами, елітою англійської й американської інтелігенції.

Доктор філософії Том Ріган обґрунтовує права тварин з позицій логіки. У своїй книзі «Боротьба за права тварин» він стверджує, що майже усі взаємини людини із тваринами носять експлуататорський характер. У той же час тварини мають право на задоволення потреб і реалізацію своїх природних цілей. Оскільки тварини мають моральний статус, то вони мають і права.

Самостійна цінність живої істоти визначається не її корисністю, а здатністю до сприйняття свого індивідуального життя й ступеня його благополуччя. Т. Ріган відзначає, що ми повинні визнати моральний статує тварин. Він заперечує й проти твердження, що вирішальну роль відіграють відмінності в юридичному статусі людини й тварин, указуючи на мінливість юридичних норм. Для того щоб переконатися в цьому, досить згадати, що зовсім нещодавно права негрів не відрізнялися від прав домашньої худоби.

В усьому світі з’явилися люди, озброєні новими етичними поглядами, які вірять, що до тварин треба ставитися гуманно. Рух на захист тварин веде до більш високої етичної свідомості. Виділяють три аспекти ставлення людини до тварин:

повага до життя, до живої істоти;

відповідальність людини перед тваринами;

права тварин;

Людина повинна усвідомити цінність усіх живих істот, насамперед тому, що ми теж живі й, захищаючи живе, захищаємо самі себе.

Вивчення поведінки тварин показало, що .немає прірви між людиною й іншими живими істотами на землі. З ускладненням організації тварин — від одного виду до іншого — їхня подібність до людини збільшується. У своїй книзі «Людина знаходить друга» Конрад Лоренц наводить приклади складної розумної діяльності у собак, які не лише здатні оцінювати поведінку людини, але й роблять іноді спроби керувати людиною. У книзі розповідається про собаку, який умів брехати. Намагаючись примусити хазяїна йти, куди йому хотілося на прогулянку, собака прикидався кульгавим, якщо хазяїн ішов не в потрібному напрямку. Але кульгавість його негайно ж зникала, коли йому пропонували бажаний для нього маршрут прогулянки. Приклад незвичайної відданості собаки спостерігався в Шотландії в середині минулого століття. Собака прожив на могилі свого померлого хазяїна 14 років, відмовляючись жити у інших людей, і тільки брав у них їжу. Жителі Единбурга поставили пам’ятник цьому собаці, прозваному Вірний Боббі, недалеко від місця, де був похований його хазяїн.

Тварини виявляють не тільки наявність розуму й глибоких емоцій — вони володіють і зачатками альтруїстичних почуттів. Відомо, що сильні собаки, як правило, не чіпають маленьких, не кусають щенят, а також маленьких дітей. Відомі розповіді про дельфінів, які рятували людей, що потопали в морі.

Це ще раз підтверджує необґрунтованість дискримінації живих істот за видом.

IV.Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Школярі відповідають на запитання:

1. Чи є у вас свійські тварини? Як ви до них ставитеся?

2. У чому цінність життя?

3. Що значить етичне ставлення до тварин?

V.Самостійна робота учнів

Учні самостійно підбирають матеріал для вікторини: «Чи любиш ти тварин?»

VI.Підсумки уроку

Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.

VII.Домашнє завдання

Повторити тему «Етичне ставлення людини до тварин».


Додаток

Всесвітня Декларація Прав Тварин.

Преамбула:

беручи до уваги, що життя — одне, усі живі істоти мають загальне походження й набули відмінностей в ході еволюції виду;

беручи до уваги, що усі живі істоти мають природні права, і що будь-яка тварина з нервовою системою має певні права;

беручи до уваги, що презирство й навіть просте ігнорування цих природних прав завдають серйозної шкоди природі й ведуть людей до здійснення злочину проти тварин;

беручи до уваги, що співіснування видів має на увазі визнання людським видом права тварини іншого виду на життя;

беручи до уваги, що повага тварин людиною є невід’ємною від поваги людини людиною, цим оголошується, що:

Стаття 1. Усі тварини мають рівні права існувати в межах умов біологічної рівноваги.

Стаття 2. Усе тваринне життя має право на повагу.

Стаття 3.

1. Тварини не повинні піддаватися поганому ставленню або жорстоким діям.

2. Якщо необхідно вбити тварину, це повинно відбуватися миттєво, безболісно й не заподіювати жодного попереднього страждання для тварини.

3. З мертвою твариною потрібно поводитися пристойно.

Стаття 4.

1. Дикі тварини мають право жити й розмножуватися на волі в їхньому власному природному навколишньому середовищі.

2. Тривале позбавлення волі диких тварин, полювання й риболовля як приємне проведення часу, також як і будь-яке використання диких тварин із причин, що не є життєво важливими, суперечать цьому основному праву.

Стаття 5.

1. Будь-яка тварина, що перебуває в залежності від людини, має право на належні догляд і турботу.

2. Тварина в жодному разі не повинна бути покинута або вбита неви правдано.

3. Усі форми розведення й використання тварини повинні поважати фізіологію й природну поведінку, визначені для виду.

4. Виставки, демонстрації й фільми, що залучають тварин, повинні також поважати їхнє достоїнство й не повинні містити жодного насильства взагалі.

Стаття 6.

1. Експерименти на тваринах, що викликають їхнє фізичне або психологічне страждання, порушують права тварин.

2. Методи відновлення чисельності тварин повинні бути розвинутими й систематично здійснюватися.

Стаття 7. Будь-який акт, що призводить до невиправданої загибелі тварини, і будь-яке рішення, що веде до такого акту, є злочином проти життя.

Стаття 8.

1. Будь-який акт, що ставить під загрозу виживання дикого виду, і будь-яке рішення, що веде до такого акту, еквівалентні геноциду, тобто є злочинами проти виду.

2. Убивство диких тварин, забруднення й руйнування біосфери — дії геноциду.

Стаття 9.

1. Певний юридичний статус тварин і їхніх прав повинен бути визнаний законом.

2. Захист і безпека тварин повинні бути представлені на рівні урядових організацій.

Стаття 10. Освітня влада повинна гарантувати навчання громадян з дитинства спостерігати, розуміти й поважати тварин.

Всесвітня Декларація Прав Тварин була урочисто оголошена в Парижі 15 жовтня 1978 року в штабі ЮНЕСКО. Текст, переглянутий Міжнародною Лігою Прав Тварин в 1989 році, був представлений Генеральному директорові ЮНЕСКО в 1990 і оприлюднений того ж року.

 

Яндекс.Метрика >