загрузка...
-->
Історія виникнення і розвитку аудиту PDF Печать E-mail

Історія виникнення і розвитку аудиту

Ринкова економіка потребує нових форм аудиту за якістю бухгалтерського обліку та достовірністю інформації у фінансовій
звітності про діяльність підприємств. Історія аудиту свідчи ть, що його
розвиток обумовлений розподілом інтересів адміністрації підприємств
та інвесторів.
Перша згадка про аудиторів Великобританії належить до 1299 р. Указом короля Едуарда ІІ 7 березня 1324 р. були призначені три державні
аудитори, які зобов’язані запитувати, слухати і перевіряти всі рахунки,
що ведуться та будуть заведені у провінціях Оксфорді, Беркенхеді та ін., а
також відмічати про всі зауваження щодо їх ведення.
Розвиток аудиту бере свій початок в Шотландії. Датою виникнення
його діяльності є 1853 р., коли був офіційно заснований Едінбургзький
інститут аудиторів.
Великобританія вважається батьківщиною законодавства з аудиту.
Згідно з прийнятими законами у 1844 р. акціонерні товариства повинні
доручати незалежним бухгалтерам здійснювати перевірку бухгалтерсь

ких книг та рахунків компаній і звітувати перед акціонерами.
Після встановлення обов’язкового аудиту у Великобританії через
п’ять років такий закон був прийнятий у Франції.
Законодавчим органом штату в 1886 р. у Нью Йорку був ухвалений
закон, який регулював аудиторську діяльність, а в 1887 р. – організована
асоціація аудиторів. Зараз майже усі країни світу з ринковою економікою
мають громадський інститут аудиту з правовою й організаційною основою.
На міжнародному рівні в умовах ринкової економіки розширюються
напрямки аудиторської діяльності. З’явився правовий, екологічний, не
залежний, управлінський аудит. Але необхідно відмітити, що більшість
понять аудиту залишаються на початковому рівні розвитку.
В міжнародній літературі та практиці немає однозначного визначен

ня поняття терміну аудиту. Цей термін походить від латинського слова
«Audit», що в перекладі означає «той, що слухає».
Аудитор походить від латинського слова «auditor», що в перекладі оз

начає «слухач», «учень», «послідовник» [17, с. 635].
У міжнародних нормах з аудиту аудиторська перевірка визначається
як незалежна перевірка фінансових звітів або фінансової інформації об

’єкту (не зважаючи на його прибутковість, розмір і організаційну форму)
з метою висловлення думки про неї (11).
На думку американського спеціаліста з аудиту Дж. Робертсона аудит –
це «діяльність, що спрямована на зменшення підприємницького ризику,
який можна приблизно передбачити і встановити вірогідність сприятли

вих подій» [24, с. 83].
У Росії законодавчо визначено аудит як незалежну експертизу фінан

сової звітності підприємства на основі перевірки дотримання порядку ве

дення бухгалтерського звіту відповідності господарських і фінансових
операцій законодавству, повноти і точності відображення діяльності
підприємств у фінансовій звітності.
Більшість економістів Росії дотримуються визначення поняття аудиту
відповідно законодавчих актів.
В Україні виникнення аудиту своїми коренями входить до часів Російської імперії.
Перші зародки аудиту відносяться до 1987
1989 рр. В цей період на рівні
міністерств фінансів союзних республік створені госпрозрахункові контрольно

ревізійні групи і групи інаудиту. В Україні з метою контролю спільних
підприємств було створене дочірнє відділення «Інаудиту» (Інаудит
Україна).
У 1989 р. з виникненням в Україні спільних підприємств (СП) іноземними інвесторами було поставлене питання про аудиторське підтвердження результатів фінансово
господарської діяльності СП.
У Києві 14 лютого 1992 р. на з’їзді аудиторів прийнято Статут громадського об’єднання громадян, що здійснюють аудиторську перевірку
підприємств – Спілки аудиторів України.
У 1993 р. в Україні створено самостійний орган – Аудиторську палату
України.
З 1993 р. із прийняттям Закону України «Про аудиторську діяльність»
була створена цілісна система аудиту в Україні.
У 1995
1996 рр. прийняті тимчасові вітчизняні нормативи аудиту, а по

чинаючи з 01.01.99 р. введені постійно діючі національні нормативи аудиту.
Спілкою аудиторів України та Федерацією професійних бухгалтерів
і аудиторів України 3 березня 1997 р. видається журнал «Вестник бухгалтера и аудитора Украины».
Суть порівняння відмінностей трактування аудиту в Україні від
міжнародної практики полягає в обраних критеріях достовірності інфор

мації у фінансовій звітності, бухгалтерському обліку, аналізу і користувачів аудиторських послуг (органів Державної податкової інспекції, інвесторів, акціонерних підприємств).
Еволюція розуміння і трактування поняття аудита виділила три стадії
його розвитку: підтверджувальний, системно
орієнтований і стадія аудиту,
який ґрунтується на ризику.
Метою підтверджувального аудиту є запобігання і виявлення поми

лок, зловживань, шахрайства. Він передбачає також перевірку і підтверд

ження аудитором кожної господарської операції, документів та регістрів
бухгалтерського обліку.
Системно
орієнтований аудит передбачає нагляд за системами, що
контролюють господарські операції. Його основною метою є підтверд
ження достовірності фінансової звітності.
Аудит, що ґрунтується на ризику – це вид аудиту, за якого перевірка
здійснюється вибірково з урахуванням особливих умов функціонування
підприємства, його «вузьких місць».
На думку проф. В.Д. Андрєєва, «при аудиті, що ґрунтується на ризи
ку, дивляться на людей, які контролюють систему, і дають оцінку прий
нятих ними управлінських рішень» [13, с.9].
Необхідно зауважити, що потреба надання аудиторських послуг в Ук
раїні виникла з переходом нашої країни на ринкові відносини.
З розвитком ринку розширився також асортимент і обсяг послуг, які
надаються аудиторськими фірмами. Поряд з традиційними послугами
і консультаціями з бухгалтерського обліку вони здійснюють консуль
тації з оподаткування підприємств, надають увагу питанням управлінсь
кої діяльності, маркетингу, оцінці матеріально
виробничих запасів, про
гнозуванню, банківській справі, кредитній політиці, складанню звітності
тощо.
Із формуванням ринкової економіки, урізноманітненням форм влас
ності капіталу в країнах СНД розвивається аудиторська консультаційна
діяльність. Позитивним у розвитку аудиту в цих країнах є те, що ауди
торська діяльність регулюється спеціальним законодавством і правови
ми та нормативними актами з аудиту.
У країнах СНД створено Координаційний центр з аудиту за учас
тю структур ООН, Асоціації бухгалтерів і аудиторів країн співдруж
ності та Асоціації бухгалтерів і аудиторів України, який сприяв роз
робці методичного забезпечення аудиту, створенню підручників та на
вчально практичних посібників з аудиту з метою підготовки аудиторіву ВНЗ тощо.
На першому етапі аудиторської діяльності в Україні надавались послу
ги з аудиту спільним підприємствам на вимогу іноземного інвестора про
підтвердження аудитором достовірності показників фінансової звітності
та консультацій з питань ведення бухгалтерського обліку і складання фінан

сової звітності; на другому етапі – надання різноманітних послуг: віднов

лення обліку, консультації з питань оподаткування, складання звітності;
на третьому етапі – аудит іноземних інвестицій став необхідним для кож

ного підприємства незалежно від форми власності (рис. 1.1).
З моменту прийняття Закону України «Про аудиторську діяльність»
від 22 квітня 1993 р. [1] визначена обов’язковість аудиту з метою підтвер

дження показників річної фінансової звітності підприємств майже усіх
форм власності.
Цим Законом визначається аудит повноти і відповідності чинному
законодавству та розробленим нормативам фінансової звітності, обліку
первинних, зведених документів та іншої інформації діяльності суб’єктів
господарювання.
Слід знати, що аудиторська перевірка не тільки забезпечує повноту
показників фінансової звітності, а здійснює також розробку пропозицій
щодо оптимізації та поліпшення діяльності підприємства, що призводить
до збільшення прибутку.
На нашу думку, аудит – це необхідна, своєрідна експертиза бізнесу,
фінансово
господарської діяльності суб’єктів господарювання, за допо
могою якої визначаються критерії достовірності показників фінансової
звітності і ведення обліку та аналізу.
Трактування відмінностей визначень аудиту згідно з нормативними
документами України і професійних організацій США, Великобританії,
інших зарубіжних країн, Міжнародних норм аудиту, а також науковців
практиків з аудиту дає можливість з’ясувати зміст основних елементів
визначення аудиту фінансової звітності, бухгалтерського обліку і аналізу
господарської діяльності підприємств різних форм власності як за загаль
ною міжнародною практикою, так і за законодавством України.
Основні елементи визначення аудиторської діяльності мають такий
вигляд (рис. 1.2).
Згідно з Міжнародними стандартами обліку і аудиту головною метою
звітності вважається не формальне дотримання вимог облікових стандартів,
а розкриття їх економічного змісту. Але в конкретних ситуаціях звітність,
складена з відхиленням від цих вимог, розглядається як правильна і об’єк
тивна [11; с. 3].
У країнах з традиціями державного регулювання бухгалтерського об
ліку критерії достовірності фінансової звітності пов’язуються стосовно
формального дотримання вимог, що встановлені державою, але вони ор
ієнтовані на потреби інвестора.

 

Яндекс.Метрика >