загрузка...
-->
Складання аудиторських висновків спеціального призначення та оцінка фінансової інформації PDF Печать E-mail

Складання аудиторських висновків спеціального
призначення та оцінка фінансової інформації


Міжнародний стандарт 800 «Аудиторський висновок при виконанні
завдань з аудиту спеціального призначення» включає такі розділи:
• вступ;
• загальні міркування;
• висновки щодо фінансових звітів, складених відповідно до всеохопної основи бухгалтерського обліку, іншої ніж міжнародні чи національні стандарти бухгалтерського обліку;
• висновки щодо компонентів фінансових звітів;
• висновки щодо узагальнених фінансових звітів;
• приклади, висновки щодо фінансових звітів, складених відповідно
всеохопної основи бухгалтерського обліку, іншої, ніж міжнародні
чи національні стандарти бухгалтерського обліку.
При плануванні тематичного аудиту аудитор повинен чітко уявляти
мету інформації про складання висновку, а також про майбутніх користувачів інформації. Висновок аудитора за результатами тематичного аудиту
складається у задовільній формі, але він повинен включати основні його
елементи. До них відносяться:
• назва незалежного аудитора (аудиторської фірми);
• назва підприємства;
• вступ;
• посилання на те, яка фінансова інформація перевіряється та яку
відповідальність несе керівництво клієнта, а яку – аудитор;
• характер проведеної тематичної перевірки;
• інформація про правила чи практику, яка використовувалася під час
перевірки;
• опис роботи, зробленої аудитором;
• висновок аудитора про фінансову звітність, який повинен включати:
1) дату висновку;
2) адресу аудитора;
3) підпис аудитора.
Якщо фінансова звітність підприємства надається таким користувачам, як Національний банк України або Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку, може існувати стандартна форма аудиторського
висновку.
Аудитор повинен упевнитися, чи відповідають умови договору про
проведення тематичної перевірки спеціальним вимогам користувача або
замовника аудиторського висновку.
Крім того, аудитору необхідно переглянути основні вимоги договорів
та встановити існування правильного розкриття цих вимог у фінансовій
звітності та примітках до неї.
Аудиторський висновок про фінансову звітність, підготовлену згідно з
Іншими принципами обліку містить набір критеріїв і принципів, які використовуються для підготовки фінансової звітності, що застосовуються
щодо всіх її суттєвих елементів і є загально визнаними як в окремо взятій
країні, так і багатьма країнами. Фінансова звітність може бути підготовлена зі спеціальною метою згідно з міжнародними обліковими принципами. Це податкові декларації, звіт про рух грошових коштів, специфічна
фінансова звітність (введена, наприклад, регулюючим державним органом – Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, яка
може встановити спеціальні вимоги щодо форми і змісту представлення
фінансової звітності).
В аудиторському висновку про фінансову інформацію, підготовленою за іншими міжнародними принципами бухгалтерського обліку, необхідно вказувати на ці принципи бухгалтерського обліку, або на розділ
фінансової звітності, в котрому міститься таке посилання. У даному висновку слід вказати, чи підготовлена фінансова звітність відповідно до
таких принципів. З метою висловлення такого висновку застосовуються
такі терміни: «дає правдиве і неупереджене уявлення», або «представлено
об’єктивно, з усіх поглядів, що відповідають» тощо.
Аудитор повинен визначити, чи можна замовнику фінансової звітності
підприємства, а також аудиторського висновку зі спеціальних питань зрозуміти з назви або з приміток до неї, що вона підготовлена згідно із спеціальними вимогами замовника. Якщо у назві фінансової звітності або у
тексті немає відповідних посилань і вказівок, то аудитор повинен зробити
відповідні доповнення до раніше підготовленого висновку.
Аудиторський висновок про окремі частини фінансової звітності передбачає перевірку однієї чи кількох позицій фінансової звітності
підприємства, наприклад, про стан дебіторської заборгованості, правильність нарахувань заробітної плати, нарахування преміальних винагород, правильність розрахунків податків тощо.
Такий вид перевірки дає змогу аудитору скласти висновок по фінансовій звітності не загалом, а за окремими її позиціями, якщо елементи
фінанової звітності пов’язані між собою. Наприклад, стаття «виробничі
запаси», з одного боку, та «розрахунки з постачальниками», з іншого, аудитор ніколи не може визначити їх значення відокремлено одного компонента від іншого, йому необхідно проводити аудиторську перевірку в
тісному взаємозв’язку.
Таким чином, аудитор повинен проаналізувати ті статті фінансової
звітності підприємства, які суттєво пов’язані між собою та впливають на
інформацію, про яку він дає свій висновок.
Незважаючи на це, аудитору слід визначити розмір суттєвості окремих компонентів фінансової звітності стосовно всієї звітності. Наприклад, дослідження залишку на якомусь одному рахунку може привести аудитора до прийняття ним меншого значення суттєвості, ніж встановленого
ним значення при розгляді фінансової звітності загалом, виходячи з ва

люти балансу.

 

Яндекс.Метрика >