...
ПЛОЩА ЗГОДИ В ПАРИЖІ PDF Печать E-mail

ПЛОЩА ЗГОДИ В ПАРИЖІ
Площа  Згоди  (Пляс  де  ла Конкорд), безумовно, є однією з найкрасивіших площ у
світі.  Споруджувати  її  задумав  Людовік  XV,  щоб  не відстати від свого діда
Людовіка  XIV. Проте часи вже були не ті. Над абсолютистським режимом насувалася
глибока  криза.  Та  й  будувати такі ансамблі, як Версаль, королеві було вже не
під силу. Проте життя конче потребувало упорядкування паризького центру.

У  1753  р.  було оголошено конкурс на спорудження площі Людовіка XV. Переможцем
конкурсу  вийшов  видатний  французький архітектор Жак Анж Габріель (1699-1782),
один  з  основоположників  класицизму  XVIII  ст.  Площа  Згоди  (спочатку  вона
називалася  площею  Людовіка  XV)  має  форму  прямокутника зі скошеними кутами,
розміри  якого  245Ч140  м.  Спочатку  площу  оточували  рови з балюстрадою, а в
центрі  стояв  кінний  монумент Людовіка XV (робота скульптора Жирардона). Після
французької  буржуазної  революції  монумент  знесли,  рови засипали, а в центрі
площі  поставили великий обеліск, привезений за часів Наполеона І з Луксорського
храму  в  Єгипті. Згодом було споруджено фонтани, а замість караулень, що стояли
навколо   площі,   з'явилися   скульптурні  групи,  які  символізували  міста  й
департаменти Франції.
Від  площі  Згоди на захід було прокладено нову магістраль — Єлісейські Поля, що
стала  головною  вулицею  Парижа.  Єлісейські  Поля  та ще дві бокові магістралі
трьома  променями  сходяться  до  центра площі. Особливістю площі Згоди е те, що
вона  відкрита  з трьох боків: зі сходу до неї підходить Тюільрійський сквер, із
заходу  — паркова зона Єлісейських Полів, з півдня — набережна Сени. Перспективу
магістралі   завершує   на   протилежному   березі   дванадцятиколонний   портик
Бурбонівського  палацу.  Північна  сторона  площі  —  це  її парадний фасад. Тут
Габріель  спорудив два симетричні палаци (розпочато було будівництво в 1775 р.),
де  зараз  містяться  музей  меблів  та  Військово-морське  міністерство. Палаци
видовженої  форми,  з  двома  різолітами,  що прикрашені портиками з обох боків,
аркадами  на першому ярусі і колонадами на другому, які утворюють мальовничу гру
світлотіні.  Поміж  палацами — проїзд невеликої вулиці Ройяль, що закінчується в
перспективі  великим  корінфського  ордера  портиком церкви Мадлен, збудованої в
1807  р. архітектором Віньйоном. Особливо красива площа увечері, коли прожектори
освітлюють   струмені  води,  що  б'ють  з  фонтанів,  та  Луксорський  обеліск.
Праворуч,  у  перспективі  вулиці  Ройяль  велично  здіймаються  колони  портика
Мадлен;  ліворуч,  за Сеною, відкривається широка панорама Парижа, а прямо аж до
великої  тріумфальної арки на площі Зірки (зараз вона називається площа де Голя)
тече  вгору  суцільним  потоком  по  Єлісейських  полях  діамантова  ріка вогнів
автомашин. Пригадуються слова В. Маяковського:

МЦХЕТСЬКИЙ СВЕТІ-ЦХОВЕЛІ
В  XI  ст.  збудовані  найвизначніші  пам'ятки  грузинської  архітектури. Це був
період  високого  злету  грузинської  феодальної культури. В результаті розвитку
виробничих  сил  і  ремісництва,  бурхливого  росту  міст  і торгівлі Грузія, як
сильна  держава,  виходить  на  світову арену. Виникають передумови для розквіту
грузинської   архітектури  і  мистецтва.  Цьому  сприяли  багатовікові  традиції
грузинської архітектури.
У  XI  ст.  в  Грузії будується кілька великих соборів-кафедралів і церков: храм
Баграта  в  Кутаїсі  (1003  р.),  собор  Светі-Цховелі  (1010-1029  рр.) та храм
Самтавро  (XI-XII ст.) у Мцхеті, храми в Алаверді (1 пол. XI ст.) та в Самтавісі
(1030  р.).  Кожний  з  цих соборів є архітектурним шедевром. Найвідоміший з них
собор  Светі-Цховелі,  побудований  великим грузинським архітектором Константіне
Арсакідзе  в  тодішній  столиці  Грузії — Мцхеті, за правління царя Георгія і на
замовлення католікоса-патріарха Мельхіседека.

З  високої  гори,  де  стоїть  славнозвісний  храм  Джварі  (590-604 рр), що був
оспіваний  М.  Ю.  Лєрмонтовим у поемі «Мцирі», відкривається дивовижний краєвид
па  долину,  де  зливаються  ріки  Арагві і Кура. На широкому мисі розташувалися
квартали  стародавньої  Мцхети;  серед  них — два високих храми: Светі-Цховелі і
праворуч Самтавро.
Светі-Цховелі   (у   перекладі   означає  животворний  хрест,  що  є  однією  із
стародавніх   грузинських   церковних   реліквій)  збудовано  на  місці,  де  за
переказами  стояла  найдавніша  грузинська церква. Соборний двір обнесено міцною
фортечною  стіною  з  бійницями.  До  нього  з  міста  ведуть урочисті ворота. У
великому  дворі  знаходилися  палацові  і  службові споруди — від них залишилися
лише  руїни.  Перед нами стрімко здіймається вгору славетний храм. На передньому
плані  —  низький  західний  притвор, далі — нартекс і, нарешті, західний фасад,
над  яким  здійнявся  високий барабан з гостроверхим куполом. Собор, на жаль, не
зберігся  повністю  в первісному вигляді. Його західна частина була перебудована
після  навали  Тімура,  па  початку  XV  ст. Собор витягнутий у плані, з чотирма
стовпами  в  центрі,  на  які  спираються  підпружні арки. За допомогою парусних
склепінь   на   них   поставлено   барабан   купола.   Це   конструктивна  схема
хрестовокупольної  системи,  що  була  загальноприйнятою  в  східнохристиянській
церкві  в  ті  часи.  Центральний  і  поперечний  нефи  високо  здіймаються  над
боковими,   утворюючи   в   об'ємі  просторовий  хрест.  Склепінчаста  структура
перекрить  виявилася  на  фасадах  профільованими  вертикальними лопатками, що є
головним  елементом фасадного декору. Тонкою ошатною різьбою прикрашено капітелі
лопаток,  центральні  частини  фасадів  та віконні пройоми. Різьба небагата, але
зроблена  з  великим  художнім смаком. У Светі-Цховелі все відповідає «класичній
кондиції»:  його  пропорції,  пластика.  Особливої  художньої  виразності  надає
споруді  жовто-зеленуватий  колір  із  сепійним  відтінком  прекрасно  зроблених
блоків  з  вапняку, що ними облицьовано фасади. Великий простір всередині храму,
світлі  кольори фарб, вертикальні форми підкупольної частини — усе це надає йому
стримано-урочистого вигляду. Від храму віє красою і величчю.

 

Яндекс.Метрика >